То нашому уряду вигідна слабка гривня?
Після деякого весняно-літнього затишшя навколо долара, який тривалий час демонстрував стабільність, а то й «падав», знову спостерігаємо ажіотаж, пов’язаний із різким його ростом відносно нашої національної валюти. Здається, ніяких особливих змін останнім часом не сталося. У чому ж причина і чого очікувати надалі українцям, які з кожним падінням гривні усе біднішають?
Алла ЛІСОВА
Екс–міністр економіки Володимир Лановий каже, що важко зрозуміти, чому НБУ знизив курс національної валюти й не вважає за потрібне пояснити причину такого кроку. Адже великого попиту на долари не спостерігається. Економіст схильний думати, що політика девальвації гривні і росту курсу долара закладена в довгострокові плани НБУ й, очевидно, узгоджена з МВФ. Чому так — невідомо. Тому незрозумілою є бездіяльність Нацбанку щодо стримування коливання валюти, адже це не йде на користь нашій економіці.
Водночас є підстави вважати, що в девальвації гривні й зміцненні долара зацікавлені українські олігархи, які у своїй більшості — експортери. Тому й диктують фінансову політику. Їм вигідне падіння гривні та здорожчання долара, адже таким чином можна зменшити витрати на зарплату, електроенергію, матеріали тощо й заробити на різниці курсів. Економічний експерт Всеволод Степанюк нагадав, що 40 відсотків українського експорту становить аграрна продукція. Свій врожай — в основному зернові й олійні культури, а також продукти їх переробки — вони почали продавати при ціні 25,5 гривні за долар. А тепер, закономірно, зацікавлені у «вирівнюванні» курсу.
До речі, наступний рік теж не дуже потішить. Проект бюджету-2018 сформований, виходячи з курсу 29,3 гривні (!) за долар.
Кандидат економічних наук, автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій Новак, висловлюючи власний погляд на цю ситуацію, зазначає, що курс валюти формують три головні фактори: зовнішньоторговельний баланс (експортно-імпортний), платіжний баланс (окрім торгівлі вираховують прямі фінансові потоки, притік-відтік валюти) та державний борг. На його думку, за цими чинниками в нас немає причин для девальвації гривні. Експорт та імпорт відносно збалансовані. Завдяки зовнішній фінансовій допомозі, яку наша держава отримує з різних джерел (МВФ, цільові кошти від урядів різних країн), платіжний баланс плюсовий. Він також нагадав, що Україна отримала реструктуризацію 20 процентів державного боргу.
Пан Новак переконаний, що девальвацію гривні робили й роблять штучно. Уряду й Нацбанку це вигідно, адже за рахунок девальвації «вбиваються два зайці»: йде наповнення державного та місцевих бюджетів через інфляційний ефект, а також задовольняються апетити експортерів. Вони ж — власники головних політичних сил.
Весняне «потепління» для гривні він пов’язує аж ніяк не з конфіскацією 1,5 мільярда доларів у оточення екс-президента Віктора Януковича. Стабілізації курсу й зміцненню позицій національної валюти посприяла швидше заява про відставку голови НБУ Валерії Гонтаревої, неефективне керівництво якої зумовило багато негативу за останні два роки як у банківській системі, так і стосовно курсу гривні. Цей крок дав позитивну реакцію на фінансовому ринку. Тепер очікування могли змінитися, а це потягнуло за собою відновлення девальвації нашої валюти.
Заслуговує на увагу й думка про те, що влітку гривня зміцнилася завдяки активному продажу валюти населенням. Наприклад, у травні її продаж перевищив покупку на 500 мільйонів доларів, в червні – на 400 мільйонів доларів, у липні – на 350 мільйонів доларів
Та як би там не було, за прогнозами аналітиків, подальший курс валют на осінь не потішить українців. Застерігають, що гривня продовжить падіння в ціні й слабшатиме. Економісти майже в один голос твердять, що уряду вигідно, аби так відбувалося, оскільки на цей рік закладено курс 27,2 гривні за долар. А виявляється, що країна ще не вийшла з кризи. До того ж основні джерела надходження валюти в Україну не демонструють позитивної динаміки.
Випливає і ще один вагомий чинник, який певною мірою позначається на коливанні валют. Восени необхідність платити за опалення та інші компослуги знову змусить українців залазити в свої «заначки», і тим самим трохи пригальмувати знецінення гривні. Але, очевидно, воно дасть зовсім мало плюсів, а навпаки – більше мінусів. Адже якщо раніше населення скуповувало валюту, що справляло значний тиск на гривню, то тепер картина прямо протилежна. Це свідчить про те, що «подушка безпеки» потроху зникає. А колишні накопичення проїдаються. Тому фінансисти очікують, що до кінця року курс може опуститися до позначки 27,2 гривні, як запланував уряд, або навіть 27,5 — 28,5 гривні за долар. До речі, наступний рік теж не дуже потішить. Проект бюджету- 2018 сформований, виходячи з курсу 29,3 гривні (!) за долар. Документом також передбачено встановлення мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 гривні. Та чи наздожене вона «зеленого»?
P. S. Вчора, згідно з офіційним курсом Нацбанку, долар подорожчав на 6 копійок і коштував 26,22 гривні, євро додало 28 копійок — 31,37 гривні.
Раніше уряд озвучив такі валютні прогнози: обмінний курс гривні (в середньому за рік) 2018-го становитиме 29,3 гривні за долар, 2019-го — 30,5 гривні за долар, 2020-го — 31 гривня за долар.
