Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Небо забрало їх назавжди…

Волинь-нова

Небо забрало їх назавжди…

47–річні Руслана та Станіслав Мички (на фото) на приватному літаку поверталися з відпочинку додому — ​вилетіли з грецького аеропорту Александруполіс і прямували до Румунії, де планували дозаправку

Мирослава КОЗЮПА



Авіакатастрофа сталася у Східній Македонії поблизу передгір’я Родопів. Повітряне судно направлялося до Бухареста в парі з іншим літаком. Його екіпаж повідомив диспетчерам про втрату зв’язку з бортом. Уламки літака СТ2К німецького виробництва і тіла загиблих знайшли рятувальники в ущелині. Подружжя українців виявили в пастці — в шахті аварійного виходу. Неподалік натрапили на одномоторне крило, яке розблокували за допомогою рятувальних стропів.
Приватні підприємці Руслана та Станіслав Мички із села Немовичі Сарненського району мали своє виробництво з виготовлення опалювальних пелет, ремонтували сільськогосподарську техніку, іноді відновлюючи її з металобрухту. Були меценатами: надавали допомогу місцевим мешканцям, підтримували сиріт, котрі у 18 років залишали інтернат.



Уламки літака СТ2К німецького виробництва і тіла загиблих знайшли рятувальники в ущелині.



За словами сина Сергія, Станіслав Мичка щороку власним коштом будував їм житло — не шкодуючи ні сил, ні грошей. Від початку військового конфлікту на Донбасі допомагав українській армії. На волонтерських засадах він фактично з металобрухту перетворив на новесенькі бойові машини три військові автомобілі ГАЗ–66. Разом із працівниками свого підприємства «поставив» у бойові ряди десяток самохідних артилерійських установок, протитанкових ракетних комплексів на базі БРДМ, придбав понад два десятки нових акумуляторів, рації, каски й бронежилети для військовослужбовців, виготовляв для них буржуйки. «Тато постійно їздив у зону АТО на передову. Купив для військових два джипи, забезпечував ремонт техніки, яка перебувала на базі озброєння в Сарнах. Хлопці на Сході знали: варто їм подзвонити і сказати, що щось потрібно, — батько тут же готував передачу», — розповів Сергій.
Що стало причиною трагедії можна тільки припускати, адже літак не зіткнувся з горою. Мабуть, потрапив у зону турбулентності, коли потоки повітря відбиваються від гір, утворюючи вихор. До речі, Станіслав Мичка мав досвід пілотування уперше піднявся в небо ще в 11-річному віці, а під час перебування в армії в Арктиці готував до польоту літаки і все життя мріяв про свої «крила». Декілька років тому він таки став власником повітряного судна — одним із трьох на Рівненщині і навіть пройшов курси в Києві, що включають не тільки теоретичну частину, але й 40 годин польотів з інструктором. Він багато читав на цю тему, адже усвідомлював: самовпевненість у цій справі не припустима, а вийти зі складної ситуації можна тільки володіючи знаннями і маючи миттєву реакцію. А ще Станіслав казав: «Небо — не для слабких характером».
Керівник консульства України в Салоніках Олександр Воронін повідомив, що встановлено зв’язок із родиною загиблих, узгоджується процедура репатріації тіл. Сьогодні їх похоронять на Батьківщині — у селі Немовичі. Окрім сина, у подружжя залишилася донька.

Telegram Channel