Із Хемінгвеєм навпроти автостанції
Нещодавно довелося їхати в Житомир. В інтернеті знайшов дані про рейс Нововолинськ — Запоріжжя від компанії Z-time, замовив квиток. Перетелефонував перевізнику, аби запитати, з якої платформи відправляється автобус. Дівчина-оператор повідомила, що на автостанцію не заїжджають, а зупиняються навпроти
Сергій НАУМУК,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»
...4.40 ранку, п’ять хвилин до відправлення, а автобуса немає. Дзвоню перевізнику. Трубку підняли і сказали, що мене забере автобус Вроцлав — Харків. Він трохи затримується. Так, то й так. Харків не гірший за Запоріжжя, а Вроцлав — за Нововолинськ.
Потяглися нудні хвилини чекання. Я спостерігав, як один за одним на автостанцію мчать ПАЗи, які виходять на сільські маршрути. Гальмувати починають тільки навпроти «Варшавського» (лучани мене зрозуміють), але точно влітають у поворот заїзду.
На власному досвіді переконався: треба мати запас. Навіть якщо в якості останнього лише томик Хемінгвея.
Почав накрапати дощик. Я заховався під накриття на зупинці. Аби згаяти час, дістав книжку Ернеста Хемінгвея «За річкою, в затінку дерев», яку передбачливо взяв із собою в дорогу. Проте, прочитавши кілька сторінок, зрозумів, що думаю не про полковника, який їздив місцями своєї бойової молодості, а про автобус. Адже час ішов, а останнього не було.
Дзвоню ще раз до оператора, бо минув уже добрячий шмат часу і тут же усвідомлюю, що в Житомир на потрібну годину не встигну.
— Автобус затримується, бо ж митниця, — сердитим сонним голосом пояснює мені дівчина.
На мої заперечення, що я купував квиток таки на рейс Нововолинськ — Запоріжжя, а не Вроцлав — Харків, відрізала: «Не хочете — можете не їхати». І взагалі, мовляв, нічого турбуватися, телефон же відповів, от якби трубку не брали, тоді інша справа. «А якщо автобус ламається? Та скільки там їхати до того Житомира?» — «потішала» мене оператор. Аргументи, що я запізнююся, а розраховував на певний час, вона відмела: «Треба брати квитки «із запасом».
На тому наша розмова закінчилася. Подумав, що у мене в запасі тільки Хемінґвей, яким можна скрасити хвилини чекання. Я пішов на автостанцію дізнатися, чим можна добратися до Житомира. І от коли вже вивчав розклад, пролунав дзвінок від оператора: «Вроцлав — Харків забере вас за кілька хвилин».
Так і трапилося. Хоча коли ми стартували від автостанції, то від часу відправлення, зазначеного у квитку, минула вже 1 година і 5 хвилин. Отож на власному досвіді переконався: треба мати запас. Навіть якщо в якості останнього лише томик Хемінгвея.
