Культура 09.10.2017, 10:45

«Енеїда» у Луцьку дивувала динамікою, справжніми боями на сцені та мюзиклом (фото)

78-й театральний сезон Волинського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка відкрився містерією за мотивами твору Івана Котляревського у постановці режисера Ярослава Ілляшенка

Лариса ЗАНЮК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Нову подачу класики, від якої бере початок українська література, глядачі оцінили бурхливими оплесками. Сценічна версія Ярослава Ілляшенка видалася динамічною, у чудовому художньо-світловому оформленні, з козацькими боями та навіть елементами мюзиклу, що надає виставі сучасного вигляду.
Неперевершено грав Зевса народний артист України Олександр Якимчук. Підступну Юнону майстерно втілила Людмила Натанчук, а Венеру дбайливою матір’ю показала Софія Онищук-Коць. Енергійний Ігор Натанчук вдало перевтілився у моторного Енея: встрявав у суперечки, які не раз вирішувалися боями, побував у пеклі, знався на застіллях і любовних пригодах та подорожував на кораблі – чого тільки не звідав разом із друзями, і це було переконливо. Надовго запам’ятається таємнича Сивілла, яку емоційно зіграла Леся Коваль всього в одному епізоді, а як ефектно!

Корабель, що рухається на сцені, боги у костюмах із лляних тканин – така ефектна інтерпретація Котляревського була б доречною і на європейських сценах.

У містерії задіяні майже всі актори трупи. Можливо, таким чином Ярослав Ілляшенко, що лише два місяці тому прийшов у волинський театр після
22-річного проживання та роботи у театрі міста Кропивницького, вирішив з усіма познайомитися?
– Що хотіли передати волинянам цією виставою і чи виправдалися ваші сподівання? – запитую у пана Ярослава після прем’єри.
– Хотілося знайти спільну мову із глядачами, і мені приємна була реакція залу. Першою моєю п’єсою у кропивницькому театрі була «Повість про безрозсудно цікавого» Ярослава Стельмаха. Загалом, поставив до десятка вистав, люблю хорошу літературу, яка змушує напружувати мозок. Якщо мені з акторами вдається зрозуміти драматургію, що закладена у творі автором, то це нам усім допомагає.
– Як вас прийняли у нашому театрі?
– Як все нове – насторожено, – усміхається режисер. – Тут усі актори дуже різні, з характерами, але талановиті кожен по-своєму. Працювати було легко.
– Чому свій вибір для головної ролі Енея зупинили на Ігореві Натанчуку?
– Він дуже любить свою роботу, працює просто в цілодобовому режимі, тому і роль йому вдалася.
– Чи намагаєтеся молодь покликати в театр?
– Вважаю, що театр має бути для різновікових категорій, але школярів би хотілося цією п’єсою спонукати прочитати твір класика.
– Після вашої «Енеїди» мені й самій захотілося його заново перечитати. Ви передали її по-новому. Навіть пекло не таке страшне, як у Котляревського...
– У кожного з нас своє пекло, особисте, – жартома чи вже серйозно відповідає режисер.
– Яких чекати від вас наступних прем’єр?
– Хочу зробити гарну казку. Я бурхливо виклався у цій виставі, а далі, як кажуть, з холодною головою подумаю про майбутнє. Передивлюся репертуар театру, а там ще щось спаде на думку.
– Що ж, побажаємо продуктивних думок і нової прем'єри.
Це перша робота і його дружини, художника-постановника Ірини Попандапуло, і досить вдала. Корабель, що рухається на сцені, боги у костюмах із лляних тканин – така ефектна інтерпретація Котляревського була б доречною і на європейських сценах. Балетмейстер – заслужений діяч мистецтв України Володимир Замлинний надав акторам пластичності й легкості богів. У сценічних боях бере участь спортивний клуб козацьких бойових мистецтв «Герць» (постановник – Роман Ковальчук), тому місцями дійство нагадує справжній турнір. Загалом, багато руху і часті зміни епізодів роблять виставу на дві дії швидкоплинною.
– Це погляд на «Енеїду» нового покоління, яке вже не перебуває під тим враженням від поеми, де основний акцент на пишних застіллях та питтях-наїдках: «сивуху пив і оселедцем заїдав», – висловлює свою думку головний режисер театру і батько Ярослава Михайло Ілляшенко. – На прем'єрі було багато молоді, тому зрозумілий акцент на патріотизмі, мандрах та пригодах Енея. Загалом же «Енеїда» – багатопланова, можна зосереджувати увагу на різних моментах. Режисер-постановник вибрав такий акцент, і його право я як головний режисер поважаю.
Шановні театрали, не пропустіть ще покази «Енеїди» цього сезону: 15 та 19 жовтня. А наступною чекаємо прем’єру за п’єсою Михайла Старицького «Різдвяна ніч» у сценічній постановці заслуженого діяча мистецтв України Михайла Ілляшенка, а також прем’єру кінця минулого сезону – містично-еротичну трагедію «Химерна Мессаліна» Неди Неждани у постановці заслуженої артистки України Світлани Органістої, про які будемо вам розповідати.