Щоб і навесні бульба була файною
Перші два тижні щойно викопана картопля заліковує механічні пошкодження, отримані при збиранні та транспортуванні. При цьому бульби інтенсивно дихають (виділяють тепло і вуглекислий газ). Тому у цей час її треба помістити в добре провітрюване приміщення. Незабаром цей період активного дихання завершується. Продовольчу бараболю витримують у темряві, а насіннєву — при розсіяному світлі
На тривале зберігання беруть середньостиглі або пізні сорти. Закладати треба тільки здорові бульби. Перед цим картоплю слід просушити, відсортувати, видалити усю дрібну, хвору, загниваючу, підморожену, з великими механічними пошкодженнями. Необхідно також очистити від землі та інших сторонніх домішок.
Аби картопля не паростилася, покладіть у ящик кілька яблук.
Для боротьби з гниллю рекомендують змішати картоплю з полином у співвідношенні 5:1. Також можна «попудрити» її крейдою (на 10 кг 20 г крейди). У дощові роки перед закладкою можна змочити розчином із трьох однакових частин відвару тютюну, полину та трави сниті, а тоді просушити. Корисно перекладати й сосновими гілками.
Ідеальна температура для збереження бульби у проміжку між +2 до + 3оС. При тому повітря повинне бути вологим — 86–91 %. Найкраще — у засіках або дерев’яних ящиках, бо вони добре пропускають повітря. При тому ящик треба поставити на підставку до 20 сантиметрів висотою. У засіки рекомендують засипати не більше 1,5 метра. Аби вона не паростилася, покладіть у ящик кілька яблук.
При зниженні температури до 0—2 градусів у бульбах накопичуються моносахариди, через це вони стають трохи солодкуватими і менш придатними для зберігання. Тому за сильних морозів необхідно накрити картоплю або тимчасово поставити в сховище обігрівач. За нульової температури спостерігається пошкодження і загибель вічок. Якщо вона вище 7 градусів, то бараболя пароститься. Крім того, тривале зберігання при підвищених температурах у два рази збільшує відходи бульб через активне випаровування води.
У кагаті її зберігають не довше, ніж до лютого—березня. Яму треба викопати у сухому щільному ґрунті глибиною до
1,5 метра, шириною до 2-х. Ділянка має бути в такому місці, де земля не надто пухка, а ґрунтові води далеко від поверхні. Щоб забезпечити відтік дощової води, потрібно зробити борозни навколо кагата. На дно слід постелити соломи. Картоплю засипають в яму, але зверху залишають простір до півметра, після чого накривають соломою. На неї кладуть дошки або жердини і закидають землею. Засипати усю землю одразу не треба. Краще це робити поетапно залежно від похолодання.
