Реформа освіти дає «вольную» вишам
З нагоди відкриття XVIII міжнародної математичної конференції імені Михайла Кравчука у Луцьку побував перший заступник міністра освіти та науки України Володимир Ковтунець. У перерві між пленарними засіданнями він, разом із ректором СНУ ім. Лесі Українки Ігорем Коцаном, спілкувався з представниками ЗМІ (обоє на фото). На запитання від нашої газети: «Чому, маючи обдарованих математиків і фізиків, Україна не має Нобелівських лауреатів?» заступник міністра відповів, що лауреати є, але вони, на жаль, виїхали й представляють інші країни. Цей процес триватиме й надалі, якщо держава не забезпечить гідне фінансування науки
Олександр ДУРМАНЕНКО
На думку Володимира Ковтунця, систему освіти конче необхідно реформувати, бо сучасна людина потребує практичних знань, або ж, говорячи науковою мовою, компетентностей. У новому світлі також постає переформатування системи професійно–технічної освіти, яка з часів розпаду Радянського Союзу сприймається як «прихисток» соціально–неблагополучних дітей. Зміна її негативного образу є ще одним завданням міністерства, адже нині попит на спеціалістів–практиків, які вміють працювати руками, великий. Що стосується майбутнього вишів, відомство бачить їх самостійними як щодо навчальних програм і курсів, так і в фінансовій діяльності. Єдиний контроль з боку держави — за фаховим рівнем підготовлених спеціалістів. Якщо він буде низьким, освітні заклади позбавлятимуть акредитації.
Планується створення спеціальних рад, які оцінюватимуть доробок лише за одним критерієм – наявністю наукової новизни.
По-новому міністерство планує оцінювати роботи на здобуття наукових ступенів. Зараз, за словами заступника міністра, «цінність роботи вимірюється ледь не вагою паперу, на якому її надруковано». Натомість планується створення спеціальних рад, які оцінюватимуть доробок лише за одним критерієм – наявністю наукової новизни. Те ж відбуватиметься і з фаховими виданнями, кількість яких зростає, а якість публікацій залишається «на рівні доведення, що один плюс один – дорівнює два». Міністерство, на жаль, не може знайти на них ради, тому в майбутньому планує відмовитись взагалі від будь-яких переліків фахових видань.
Володимир Віталійович поділився планами про новацію «молодший бакалавр». Передбачається, що майбутні вчителі, юристи та медики матимуть можливість, провчившись 2 роки, остаточно визначитись, чи підходить їм спеціальність, чи її все-таки варто змінити. Як бачимо, задумів у Міністерстві освіти й науки багато. Залишається тільки дочекатися їхнього втілення.
