Уже 4-й місяць у Старій Вижівці немає кому розносити газети
Проблема вчасної доставки періодичних видань поштовиками не нова. Але вона дедалі більше загострюється і набирає вкрай загрозливих для редакцій газет масштабів
Юрій КОВАЛЬ, редактор cтаровижівської
районної газети «Сільські новини»
У Старій Вижівці ситуація із листоношами ще гірша, ніж у Згоранах Любомльського району, про яку нещодавно розповіла «Волинь–нова». У нас вже четвертий місяць взагалі немає кому розносити газети. Із трьох працівниць, які обслуговують райцентр, одна звільнилася ще у липні, друга – на початку вересня. Третя цього тижня захворіла і пішла на лікарняний. У підсумку людям доставляють газети лише раз на тиждень. Тож ще донедавна мої рідні «Сільські новини», які виходять у суботу, я отримував дома лише у вівторок. Так само і «Волинь–нову» у цей день читав лише за… четвер. Але, схоже, тепер і таких термінів доставки не буде.
Можна скільки завгодно нарікати на працівників районного поштового цеху, але вони у цій ситуації не винні. Адже за зарплату у 1800 гривень розносити газети, пенсії, мило, пральні порошки, навіть ковбасу з хлібом у спеку і в холод, у дощ і в сніг (як це доводиться робити листоношам) ніхто не хоче. Люди, які приходять на стажування, відмовляються від нього вже за кілька годин. Знайти нових працівників на вакантні посади не можуть, і від цього страждають читачі, а найперше – редакції всіх періодичних видань, бо поштовики таким чином відбивають у людей будь–яке бажання їх передплачувати.
Очевидно, в першу чергу за це треба «подякувати» «менеджерам» з «Укрпошти», які, справно піднімаючи тарифи, чомусь забувають про людей, які працюють на їхньому підприємстві. Добре знаю, яка важка робота листоноші, бо в самого мама колись працювала на цій посаді. Як і 10—15 років тому у Старій Вижівці їм платять навіть не повну ставку, а 0,75. Ще тоді за день одна людина фізично не встигала обійти свою дільницю. За час, що минув з тих пір, кількість вулиць у селищі помітно зросла. З’явились нові Ювілейна, Михайлівська та багато інших, але переглядати нормування оплати праці листонош ніхто і не думає. Інакше, як знущанням, таке ставлення до них тепер уже колишні поштовики не називають. Схоже, монополісти з «Укрпошти» допрацюються до того, що редакціям газет самим доведеться шукати листонош і оплачувати їхню працю, бо виходу із ситуації, принаймні у Старій Вижівці, не видно. Але хто понесе відповідальність за цей безлад?
