Слово – зброя!
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.
Тарас ШЕВЧЕНКО.
Як правильно боротися?
Від дієслова боротися часто неправильно утворюють особові форми. У множині слід казати боремося, а не боремся, борються, а не боряться, як це частенько чуємо й читаємо.
Запам’ятайте: боремося – борються.
Куди поїхати навесні: у Львів чи до Львова?
Прийменник у(в) вказує, що дія спрямована всередину предмета, простору, а до — що дія відбувається в напрямі до них. Коли мається на увазі рух до міста, села, селища, то треба ставити прийменник до.
Поїхав до Львова, до Луцька.
Біля – улюблений прийменник закоханих
Адже вони часто призначають зустрічі біля чогось: біля годинника, біля університету... Отож прийменник біля вживається тільки на означення місця: зупинився біля будинку, став біля батька.
Прийменник біля не потрібно використовувати на позначення приблизної кількості «біля ста», часу «біля десятої». Правильно сказати: близько (коло) ста, близько десятої години.
Отож комою не виділяємо!
Отож вживається в значенні «такот» з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чогось, при висловленні поради, перестороги тощо. «Бач, в Синопі, султане, Клубки диму в’ються?
Отож твої моряки з Нахименком б’ються (Петро ГУЛАК АРТЕМОВСЬКИЙ). «Коні у вас добрі, – отож зразу і поганяйте до Вінниці» (Михайло СТЕЛЬМАХ).
Навесні дощ іде й падає...
Обидва варіанти сполучень дієслів іде й падає з іменником дощ можна спокійно використовувати у мовленні: дощ іде і дощ падає. Зверніть увагу на закінчення ах: дощ стукає по вікнах. Не «по вікнам», «по воротам», як часто люблять сказати.
Тож дощ стукає по вікнах, а м’яч летить по воротах.
Тихенький дощ падає на місто...
Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Артюр РЕМБО в перекладі Максима РИЛЬСЬКОГО.
