Волинський випускник 2018: цінності, установки, очікування

Відповіді на ці та інші запитання з’ясовували викладачі та студенти спеціальності «Соціологія» факультету психології та соціології СНУ імені Лесі Українки у школах Волинської області під час групових та індивідуальних опитувань волинських випускників у рамках реалізації проекту «Волинський випускник 2018: цінності, установки, очікування».

Отже, за результатами реалізації проекту, у процесі проведення опитування випускників, ми мали можливість познайомитися з волинськими випускниками і спробували зрозуміти їхні ціннісний світ.

Шкільне життя типового 11-класника не обмежується лише навчанням, потенційні випускники школи дуже активні та з превеликим інтересом долучаються до наукових, культурних, мистецьких і спортивних заходів.

Як з’ясувалося, звичний шкільний день проходить за таким сценарієм: навчання у школі, шкільні заходи, важливого значення набуває робота з репетиторами, яка забирає левову частку з життєвого часу учня 11 класу. Шкільне життя типового 11-класника не обмежується лише навчанням, потенційні випускники школи дуже активні та з превеликим інтересом долучаються до наукових, культурних, мистецьких і спортивних заходів.

Як з’ясувалося, у наших майбутніх випускників школи не так багато вільного часу, а якщо такий з’являється, то сфера його проведення абсолютно різна: це і культурне дозвілля (театр, кінотеатр), і відпочинок у розважальних закладах, і спорт, і відпочинок на природі, і вдома за цікавою книгою, і, звичайно ж, відпочинок у соціальних мережах (як же без них, – авт.).

Окрім занять у школі, респонденти відзначили свою активність у позаурочний час, зокрема участь у мистецьких заходах, спортивних змаганнях, олімпіадах різного рівня («у виставі грав Вакулу дуже сподобалося», «беру участь в олімпіадах з хімії різного рівня», «граю у баскетбол, великий теніс, футбол»). В цілому атмосфера у школі та у класі, на думку наших респондентів, є сприятливою для навчання, проведення вільного часу; конкуренції між учнями не має, а згуртовує колектив лідер, у декількох школах – це Президент школи.

В основному учні 11 класу орієнтуються на оцінки, хоча, разом з тим додають, що високі оцінки в тому випадку заслуговують уваги, якщо вони підкріплені якісними, ґрунтовними знаннями.

Щодо мотивів навчання, то думки розділилися: частина учнів зауважила, що навчання та отримані знання необхідні для майбутніх професійних звершень, а інша частина – лише для здачі навчального матеріалу. Таке ставлення зумовлено різними чинниками: власною думкою або впливом родичів. Також вагому роль відіграють предмет і вчитель, який його викладає («залежно від якого предмету», «залежить від батьків та родичів»).

Як зазначили наші опитувані учні, у процесі навчання вони орієнтуються на досягнення в навчанні, оскільки саме високі досягнення можуть стати початком успішної професійної кар’єри, професійного успіху і високого рівня життя.

Найбільшою цінністю для переважної більшості наших опитуваних є здоров'я: своє, батьків, рідних; хороші стосунки з друзями, реалізація своїх мрій про вступ до ВНЗ на омріяну спеціальність, «реальний розвиток», майбутнє професійне зростання, яке буде підкріплене матеріальним благополуччям своєї сім’ї. Багато з опитуваних респондентів акцентували увагу на тому, що справжньою і найбільшою цінністю є сім'я.

Не дивлячись на юний вік, досить важливою цінністю на думку учнів є здоров'я.

Не дивлячись на юний вік, досить важливою цінністю на думку учнів є здоров'я. Опитувані наголошують на необхідності здорового способу життя, здорового харчування, мінімізації стресових ситуацій у житті. Під здоровим способом життя учні розуміють «відсутність шкідливих звичок», а також наголошують на важливості «корисної їжі», «достатньої кількості сну», «необхідності дотримання режиму дня».

Щодо ставлення до релігії, то не було такої одностайності. Сприйняття і бачення релігії та віри – різне. Частина респондентів ототожнили релігію з вірою, причому, кожен сам має обрати, в кого чи в що він повинен вірити, і яке це має значення («я не дуже віруюча, але якщо це допомагає, то нехай буде», «віра – це непогано, але якщо вона не переходить межі і не є нав’язливою», «вважаю себе релігійною людиною, вірю в Бога, що стосується храму,– то вважаю, що «це особиста справа кожного»). Прозвучали також і думки, про вибір релігії:  з одного боку – людина сама має вирішувати, з якою релігією має себе пов’язати, а з іншого – батьки та родичі теж можуть впливати на вибір релігії.

В інформаційному просторі так часто лунають слова «успіх», «успішна людина», публікуються рейтинги успішних людей, лунають заклики «ставати успішними». А що таке успіх? Узагальнюючи відповіді наших опитуваних, поняття «успіх» може бути визначене як «досягнення людиною омріяних висот», і, відповідно, «успішна людина – це та людина, яка досягнула поставлених цілей». А взагалі, поняття «успіх» та «успішна людина» у випускників мають як абстрактне значення – «людина, яка досягнула своєї мети», «людина, яка змогла зреалізувати себе у житті» ‒ так і конкретний вияв – «людина, яка володіє такими якостями, як відповідальність, розум, комунікабельність, викликає довіру в інших людей», «людина, яка має особливу якість – харизму», «людина, яка створила сім’ю», «людина, яка постійно розвивається та самовдосконалюється», «успіх – добре здати ЗНО», «успішна людина – яка побудує кар’єру». «Успішна людина – це не тільки та людина, яка здобула професійне визнання і матеріальне благополуччя, а це, свого роду, гармонійна особистість, яка вдало змогла поєднати успішне професійне життя з сімейним щастям».

Ось такі образи успішної людини змальовували нам учні 11 класу: «успішна людина – це активна бізнес-леді, яка має успішний бізнес, але, разом з тим, є щасливою дружиною і мамою трьох дітей», «успішна людина – це підприємець, який дбає про своїх працівників, є турботливим батьком і главою свого сімейства», «успішна людина – це та людина, яка досягнула кар'єрних висот, має достатньо високий рівень матеріального благополуччя і лише потім думає про створення сім'ї», «успішною є та людина, яка дбає не тільки про себе, а й може допомогти своїм батькам, рідним».

«Хто така успішна людина?» ‒ відповів, що «успішна людина – це та людина, яка чесно прожила 60-70 років, має хорошу сім'ю, дітей, внуків».

Нас вразила відповідь 11-класника однієї зі шкіл Волинської області, який на запитання: «Хто така успішна людина?» ‒ відповів, що «успішна людина – це та людина, яка чесно прожила 60-70 років, має хорошу сім'ю, дітей, внуків». Вражає, що такі юні люди міркують абсолютно реальними категоріями, беруть за основу реальні життєві історії та розуміють, що для успіху і життєвого щастя не потрібне досягнення аж надто високих професійних вершин. Насправді, щастя в простих речах.

Практично всі наші опитувані зазначають, що успіху досягнути не просто, але можливо. Відповідаючи на запитання: «Хто з відомих людей для Вас є уособленням успіху, на кого Ви рівняєтесь?», 11-класники в переважній більшості наводять цілком реальні приклади: «двоюрідний брат, який є вихідцем із простої сім'ї, завдяки наполегливій праці і своїм знанням здобув якісну освіту і зараз працює викладачем в університеті», «людина, яка побудувала сімейний бізнес», «дівчина, яка працює на хорошій роботі й допомагає своїм батькам» і т. ін.

Говорячи про те, що означає «бути лідером», «хто такий лідер і які його якості», опитувані 11-класники зауважують, що лідер – це не той, хто «голосно говорить про себе, а той, хто своїми вчинками доводить, що може і здатний вести за собою людей», «лідер – це людина, яка є відповідальною за свої вчинки».

Звернення до поняття «патріот» також показало його сприйняття учнями. Більшість дотримувалася традиційного бачення та розуміння – «людина, що віддана своїй Батьківщині», «людина, що любить та захищає свою країну», також патріотизм розглядався у розрізі побудови благополучної європейської держави – «варто виховувати в собі європейця». Патріотом, на думку наших юних волинян, є та людина, яка не «словами, а вчинками доводить свою любов своїй батьківщині», «патріотизм – це не лише вишиванка, а бажання працювати і вчитися в своїй країні, а не виїжджати в за кордон», «реалізовувати свої здібності, свій потенціал тут в Україні, а не шукати кращої долі за кордоном». Водночас, «померти за свою країну – не є «патріотично», навпаки, потрібно її відбудовувати для кращого майбутнього».

Опитування показало бажання учнів працювати, розвиватися, їхню готовність ставати як хорошими спеціалістами, так і гідними членами суспільства.

Наступний блок запитань стосувався професійного самовизначення. Більшість учасників опитування відзначила належний рівень знань, отриманих у школі, але також зазначили, що «саморозвиток є обов’язковим, потрібно більше читати, вникати у ту тему, що найбільше цікавить».

Щодо вибору майбутньої професії, то учнів можна поділити на три категорії: які вже визначилися з вибором та охоче діляться своїми думками («буду ветеринаром, хотіла ще із 7 класу», «хочу бути хіміком, розвивати нашу хімічну галузь»); які визначилися, але не забажали поділитися цим; та які ще не зробили свого вибору. Серед основних чинників вибору майбутньої професії назвали два – самостійний вибір та вплив батьків.

Ідеальна майбутня професія, на думку учнів, повинна відповідати таким вимогам: «цікава, з можливим кар’єрним ростом», «повинна приносити задоволення та прибуток», «повинна бути цікавою для мене», «має бути корисною для суспільства».

Доросле життя для учнів 11 класу – це, загалом, ще досить абстрактна категорія. Закінчення школи для багатьох учнів ще не ознаменовує початок дорослого життя, для інших, закінчення школи – це шанс перевернути «дитячу» сторінку свого життя і стати більш самостійними, незалежними.

Від самостійного, дорослого життя після закінчення школи учні в цілому очікують успіхів, більше самостійності та відповідальності, а також можливості отримати цікавий досвід не лише у навчанні, але й у проживанні в іншому місті, знайомстві з іншими людьми. Також доросле життя викликає деякий острах, чи вдасться самостійно, без батьків, вирішувати власні проблеми. Як зізналася одна із учениць: «страшно бути самостійною».

Реалізацію своїх планів та намірів учні вбачають як в Україні, так і за її межами, надаючи перевагу країнам Європи (наприклад, Німеччині, Польщі) та США, де, на їхню думку, «є більше можливостей власної реалізації та отриманні прибутку». Переважна ж більшість випускників все ж пов’язують своє майбутнє життя з Україною. Тут хотіли б здобути освіту, працювати, створити сім'ю та ін. Цікавою виявилася думка однієї з учениць щодо побудови кар’єри та проживання саме в Україні. Вона відзначила хороші географічні умови країни, чудовий менталітет українців, тому, на думку дівчини, «працювати треба у своїй країні, її необхідно розвивати, щоб зробити кращою для наступних поколінь, а не йти на все готове».

З’ясовували ми, і з яким настроєм нинішні учні 11 класу волинських шкіл дивляться в майбутнє. Переважна більшість опитаних з оптимізмом дивляться у майбутнє та очікують здійснення усіх своїх професійних та особистісних мрій, але, разом з тим, є й певні хвилювання щодо ЗНО, вступу, перспектив подальшого працевлаштування та ін.

В цілому наше опитування показало бажання учнів працювати, розвиватися, їхню готовність ставати як хорошими спеціалістами, так і гідними членами суспільства.

Ольга КУЗЬМУК, доцент кафедри загальної і соціальної психології та соціології, кандидат соціологічних наук.

Валентина ЛЮБЧУК, старший викладач кафедри загальної і соціальної психології та соціології, кандидат соціологічних.