Благодатний вогонь спершу зійшов для жебраків, яких не пустили у храм
Щороку у Велику суботу з каплиці Гробу Господнього під час спеціальної служби виносять Благодатний вогонь або Святе світло, що символізує воскреслого Ісуса Христа
Нині церемонію проводять священики Єрусалимської, Коптської, Сирійської православних церков та Вірменської апостольської.
Про сходження вогню як про чудо розповідають джерела IX століття. «У Велику суботу, напередодні Пасхи, на вранішній церковній службі у храмі Гробу Господнього після слів: «Кіріє, елейсон!» («Господи, помилуй!») – сходить ангел і запалює лампади, які висять над Гробом Господнім. Патріарх передає цей вогонь єпископу і врешті всьому народу, аби кожен міг засвітити його вдома», – писав у 867 році латинський паломник Бернард.
Протягом перших хвилин Благодатний вогонь не пече.
І хоча є свідчення, які заперечують божественне походження вогню, віряни переконані: вогонь сходить із неба завдяки молитві патріарха, адже іноді свічки загоряються не лише у храмі, але й поза ним. Вірменський паломник із польського міста Замостя Симеон Лехаці, який у 1608—1619 роках здійснив мандрівку на Близький Схід, описав випадок сходження вогню поза храмом. Мовляв, якось богомольці–жебраки залишилися зовні храму: їх не впустили, бо не мали чим платити. Але коли з’явилося світло, то спочатку ринуло для жебраків зовні і спалило верхівки мармурових колон збоку дверей. Про це повідомили правителя – і він, вражений, дозволив жебракам також заходити у храм. Тріщини на колонах збереглися досі. Біля них моляться паломники і залишають там свої записки з проханнями.
Крім того, є свідчення про світлові кулі та інші незрозумілі явища, що передують сходженню Святого світла. Одним із вагомих аргументів є той факт, що протягом перших хвилин Благодатний вогонь не пече. Аби уникнути якихось інсинуацій, звечора у храмі гасять будь–яке полум’я. Мусульмани ретельно перевіряють каплицю на наявність вогню або засобів його добути. Так само перевіряють і священнослужителів.
Прихильники матеріалістичної версії звертають увагу на відсутність незалежних свідчень або наукової фіксації події. Також посилаються на щоденник засновника духовної місії в Єрусалимі єпископа Порфирія Успенського, який описав випадок, коли єгипетський паша розкрив, що вогонь запалюють від лампади, прихованої за рухомою мармуровою іконою.
Проте це не є аргументом для сотень тисяч вірян, які не сумніваються у божественній природі Святого світла.
Тарас СТЕПАНЮК