Великоднє привітання екзарха Луцького, владики Йосафата
«Воскресіння Христове бачивши, поклонімся святому Христовому воскресінню» (стихира пасхальна).
Дорогі в Христі брати і сестри!
За тиждень перед Великоднем ми згадували воскресіння з мертвих Лазаря.
«Господи, якби ти був тут, мій брат не вмер би!» (Ів.11,21), – виливає біль втрати рідного брата сестра його Марта. Вона переконана, що присутність Христа відвернула б лихо в її житті.
Відповідь Христова Марті: «Хто в мене вірує, той навіть і вмерши житиме!» (Ів.11,25)
Як часто ми забуваємо, що Господь завжди присутній біля нас. Не тільки у моментах радості, але і в наших скорботах та випробуваннях.
Чому ми називаємо себе християнами? Тому, що віримо в Господа нашого, Ісуса Христа. Ми поєднуємо з ним наше життя у Таїнстві хрещення, а разом з цим стаємо єдиною спільнотою, об'єднаною довкола особи Ісуса Христа.
З чого починається Блага вість – Євангеліє Христове? Звісткою про воплочення Божого Сина: «Ось діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: «З нами Бог» (Мт.1,23). І завершується Євангеліє аналогічно: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт.28,20). Господь не приходить, щоб нас покидати, але щоб завжди бути з нами. Ця присутність Христа має свої особливості. Ісус не діє замість нас, не бере на себе наші обов'язки, але підтримує, дає можливість самим діяти і розбудовувати Боже царство, долати труднощі й перемагати зло, розвивати власні таланти, допомагати один одному. Він залишив нам своє навчання, показав приклад самопожертви для нашого спасіння, воскрес у славі, показуючи, до чого нам прагнути.
У цей радісний день Воскресіння Христового щиро вітаю усіх волинян зі святом. Бажаю духовної радості, міцного здоров’я, єдності; віри в свої сили, підкріплені Божою благодаттю, впевненості в перемозі добра над злом та всіх Божих ласк, які вам потрібні до виконання своїх обов’язків та добрих намірів.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
