Отакі весняні озера доводиться долати автомобілям місцевих мешканців.
Весна на Поліській вулиці: «Швидка» сюди не допливе
Після постійних дощів дорога на одній з вулиць у Кримному на Старовижівщині перетворилася на суцільне місиво з болота. «Ми немов відрізані від світу», — жаліються мешканці. Навіть «швидка» допомога неохоче виїжджає на виклики у цю частину села, де проживає 180 чоловік, серед них 59 дітей. Найбільше ситуація загострюється навесні та восени. Висновок один — без гумових чобіт не добратися. Цей урок добре засвоїли кримненчани, тому й шукають підтримки та допомоги
Знову й знову повертаюся думками у своє дитинство. Невисокі дерев’яні парканчики, де-не-де покриті мохом від вологості: повсюди дзвінкі весняні потічки. Садочки з вишнями, грушами і яблунями… І неймовірна тиша. Увесь затишок створюють немолоді уже дерева, насаджені колись з обох боків уздовж дороги.
Навесні і восени ця тиха вулиця завжди ставала справжнім озером. І ми, маленькі школярі, поки подолаємо трикілометрову відстань до школи, наберемо в чобітки повно води. Пригадую, мій дідусь у найнепрохідніших місцях робив спеціальні місточки, по яких ми перестрибували величезні калюжі і так добиралися до країни знань. З того часу люди чекають, що колись і на їхній вулиці буде свято та зрештою вони матимуть добру дорогу.
«Грузнемо в грязюці та калюжах, наче відірвані від цивілізації»
Власним взуттям вимірюю глибину калюж. До маршрутки йду у чоботах у супроводі рідних, а ближче до цивілізації перевзуваюся, віддаючи «скороходи»: ще знадобляться. За такої дороги його не накупуєшся.
— Троє моїх дітей — школярі, двоє навчаються в ліцеї у Старій Вижівці, наступного року вже й найменшенький піде у перший клас, — говорить мама дев’яти синів Галина Короц, — три кілометри ходять пішки, бо ж велосипедом нікуди не виїдеш. Щодня повертаються мокрі, того взуття не можна настачити. А від цього частенько хворіють. Шість років тому дорогу ремонтували, трошки допомагала сільська рада, трошки грошей ми зібрали. Кожен виходив навпроти своєї хати, і ось так гуртом розгрібали пісок, але надовго його не вистачило.
Вулиця Поліська потребує очистки меліоративного каналу, тому що воді немає куди витікати і дорогу підмиває. Це все взаємозв’язане.
Місцевий мешканець Валентин Слива розповідає, що ґрунтова дорога страшенно розбита, з величезними ямами, які після дощу перетворюються на непрохідне болото. Він щоранку збирає у людей молоко, та два дні поспіль змушений не виходити на роботу тільки через те, що неможливо було виїхати мотоблоком.
Молода мама та дружина Ірина підтримує свого чоловіка:
— Кілька років тому ми самотужки зібрали частину коштів та засипали дорогу піском, але всі розуміють, що таке покриття недовговічне, і вже сьогодні ми знову грузнемо на ній.
Крім того, жителі розповідають, що «швидка» допомога не завжди може доїхати до хворого. На дорозі доводиться маневрувати, але ж є випадки, коли людина не може чекати, бо під загрозою її життя.
— У дворічного синочка піднялася температура вище 40 градусів, — говорить Людмила Ворожко. — Вирішили везти до райцентрівської лікарні. Змушені були з дитиною на руках та речами виходити на півдороги до автомобіля, бо просто неможливо до нас добратися.
Ця проблема не вирішується вже багато років, на серйозніший ремонт не вистачає коштів. Але як пройти людям на роботу, діткам дістатись до школи, придбати ліки в аптеці, старшим купити хліб у магазині?! Тому жителі вулиці Поліської й звертаються до влади з проханням упорядкувати цю жахливу дорогу. Їм дійсно не до сміху, адже щодня доводиться намотувати цим шляхом із грязюкою кілометри.
«Кошти на поточний ремонт влада обіцяє»
На скарги людей сільський голова Руслан Курижко реагує спокійно та запевняє, що в міру сил допомагатимуть.
— Це складна вулиця, але будемо старатися силами сільської ради та жителів вирішувати цю проблему, — говорить Руслан Леонідович. — Люди стурбовані, бо почули нібито, що виділили кошти на поточний ремонт доріг і вони вже знаходяться на балансі сільської ради. Але насправді це не так. Після Пасхи ми візьмемося за цей ремонт, головне, щоб дозволили погодні умови. Місяць тому з громадою Кримного зустрічався депутат Михайло Імберовський, запитував, що її турбує. Скаржились і на вуличне освітлення, і на очистку меліоративних каналів. Тож будемо надіятися, що залучать кошти і обласної ради. Поки домовилися за техніку на цегельному заводі, що у селі Дубечне, з громадою погодили місце, де братимемо пісок. Ми щось намагаємося зробити і добре розуміємо, що раз на рік — це недостатньо.
Минулого року прогрейдерували цю дорогу. Цьогоріч лише підсипатимемо, а далі час покаже. У планах — очистка меліоративних каналів. Є перспектива в цьому році це зробити за кошти обласного бюджету, оскільки наша сільська рада також включена в перелік об’єктів, які будуть фінансуватися. На сьогодні ще не затверджені конкретні суми по кожній сільській раді. Вулиця Поліська потребує очистки меліоративного каналу, тому що воді немає куди витікати і вона підмиває дорогу. Це все взаємозв’язане. Якщо просто її полагодити, пройде рік і знову постане та ж проблема. Вулиця дуже довга, і до школи дітям далеко.
Хочеться вірити, що свято прийде і на нашу Поліську, а поки надіємося на сонце, під теплим промінням якого дорога трішки підсохне…
