«Не будемо ділити храм із розкольниками»

Останній тиждень перед Пасхою — ​найсуворіший час Великого посту. І про це знають усі, хто хоча б раз на рік ходить до церкви. Проте чомусь саме перед цим святом у Птичі вже кілька років поспіль розгоряється конфлікт між прихильниками УПЦ Київського патріархату та УПЦ, що в єдності з Московським. Щоразу сутичка під храмом набирає значного інформаційного розголосу, а минулого тижня навіть прозвучало словосполучення «терористичний акт».

Церква у Птичі з грудня 2014 року була під арештом. Кілька спроб зайти до храму завершувалися приїздом поліції та новим опечатуванням дверей. І останні кілька місяців у селі було більш-менш спокійно. Проте нещодавно прихильники УПЦ МП подали до Дубенського міськрайонного суду позов, щоб арешт із церкви було знято. І минулого понеділка суд клопотання задовольнив. Ввечері місцева влада та священики ще домовлялися, що наступні кілька днів до храму ніхто не входитиме, щоб Великдень минув спокійно. А вночі під його стінами сталася сутичка, і на сайті Рівненської єпархії УПЦ МП з’явилося повідомлення про озброєних прихильників Київського патріархату та «терористичний акт».

Це що — ​заклик до Путіна прийти до Птичі і захистити від «терористичного акту» прихильників УПЦ МП?

Хто прийшов першим, поліція досі не може розібратися. Прихильники УПЦ МП заявляють, що під церкву приїхали озброєні бійці добровольчих батальйонів і влаштували штовханину, під час якої, зокрема, отримала травму голови 51-річна мешканка Птичі. Натомість прихильники КП розповідають, що їхні опоненти проникли до храму ще до зняття з нього арешту, звезли до села «тітушок» та розпалюють суперечку зумисне — ​на догоду російській інформаційній війні.

У вівторок Рівненський міський суд за клопотанням поліції знову наклав арешт на Свято–Успенську церкву. Двері вкотре опечатали, а подвір’я охороняють поліцейські. Так було і на Великдень.

— Коли у Птичу вночі з понеділка на вівторок приїхала поліція, біля храму вже не було більшості з тих, хто розпочав сутичку, — ​розповідає Юрій Парфенюк, голова Дубенської райдержадміністрації. — ​Тому досі не відомо, хто був першим. Окрім того, правоохоронці не знайшли підтвердження, що у церкві були люди. Двері опечатано. Щодо ситуації дуже багато запитань, на які разом із поліцією намагаємося дати відповідь. Зокрема, кому і для чого було потрібно, щоб конфлікт знову розгорівся. Ми продовжимо переговори із селянами. Як на мене, найкращий вихід — ​почергове богослужіння. Мені як вірянину важко дивитися, що храм уже стільки років закритий.

Отець Василь Рудницький, прес-секретар Рівненської єпархії УПЦ КП, розповідає, що не зрозуміло, чому Дубенський міськрайонний суд ухвалив таке рішення.

— Для чого було роздмухувати ситуацію? — ​зазначає священик. — ​Дуже здивувалися, коли вночі на сайті УПЦ МП з’явилося повідомлення, що прихильники КП «силою захопили храм». У тексті чітко вказано, що була зброя, хоча це неправда. А наприкінці ще й додано, що «парафіяни називають подію терористичним актом». Це що — ​заклик до Путіна прийти до Птичі і захистити від «терористичного акту» прихильників УПЦ МП? Тим більше, люди розповідають, що саме прихильники МП зайшли у храм ще навіть до того, як арешт було знято. Ситуація тут змінюється щогодини. Але наголошу, що у селі відбувається не конфлікт парафіян УПЦ МП та УПЦ КП, а тих, які були в МП і вирішили вийти звідти, і тих, які залишилися. Храм належить громаді, і ті, хто вирішив відмовитися від УПЦ МП, мають право на нього.

Натомість прес-секретар Рівненської єпархії УПЦ МП ігумен Герман (Кулакевич) має свої аргументи:

— Як на мене, все потрібно вирішувати по закону. Ми його дотримуємося. І коли храм було опечатано, ми до нього не намагалися потрапити. Але оскільки виграли суд і арешт було знято, звісно, хотіли зайти всередину. Тим паче, що вже давно довели у судових інстанціях, що храм належить нашій релігійній громаді. Проте приїхали якісь бійці, які називали себе представниками «Айдару», «Азову», і силою виштовхали наших парафіян із церкви. Хто зрізав замки та розбив скло, ніхто не знає. Наші віряни стверджують, що це були прихильники Київського патріархату. Ми не зацікавлені у розпалюванні ворожнечі, позов про скасування арешту подавали раніше. Про почергові богослужіння ж ітися не може: ми не будемо ділити храм із розкольниками.

Левко ЗАБРІДНИЙ