Старший син Сталіна сидів у тому таборі, що й Бандера

Батько не любив його, здається, змалку. Катерина Сванідзе (перша дружина Сталіна) померла, коли Яші було всього вісім місяців. Виховання взяла на себе тітка. Батька хлопець вперше побачив у 14 років, коли його відправили у Москву. Він розмовляв тільки грузинською, був небагатослівним. Сталін називав старшого сина вовченям.

Після закінчення школи Яків таємно від батька одружився з однокласницею Зоєю Гуніною, дочкою священика. Вождь усіх народів був категорично проти цього шлюбу. У результаті тиску Яків зробив спробу самогубства, але невдало: куля пройшла навиліт. Це ще більше роздратувало тирана. Чого варта його фраза при зустрічі з сином: «Ха, не попав!» Пізніше Йосиф Сталін написав своїй дружині Світлані Аллілуєвій: «Передай від мене Яші, що він вчинив як хуліган та шантажист, з яким у мене немає і не може бути більше нічого спільного. Нехай живе де хоче і з ким хоче».

Згодом шлюб розпався, а Яків мав стосунки з Ольгою Голишевою, яка народила від нього сина Євгена. Але коли хлопчик з’явився на світ, то нащадок керівника СРСР вже був одружений із балериною Юлією Мельцер. «Розлучена особа, не розумна, малокультурна», – так характеризували її сучасники. Яків став п’ятим(!) чоловіком Юлії. У них народилася єдина дочка Галина.

Вождь усіх народів був категорично проти цього шлюбу. У результаті тиску Яків зробив спробу самогубства, але невдало: куля пройшла навиліт. Це ще більше роздратувало тирана. Чого варта його фраза при зустрічі з сином: «Ха, не попав!»

За порадою батька Джугашвілі закінчив вечірнє відділення Артилерійської академії і став командиром артилерійської батареї. З початком радянсько–німецької війни Яків Джугашвілі пішов на фронт. За бій 7 липня 1941 біля річки Черногостніца у Вітебській області (Білорусь) разом з іншими бійцями представлений до нагороди, але не отримав її, бо через кілька днів потрапив в оточення і не вийшов з нього. Його шукали до останнього, але 20 липня німці передали по радіо, що в них у полоні син самого Сталіна.

Збереглися протоколи допитів Якова. З них можна робити висновок, що син Йосифа Віссаріоновича тримався мужньо, іноді навіть виклично: захищав політичний устрій СРСР, але критикував дії армії. Водночас окремі фрази свідчать про типове імперське мислення. Так, у відповідь на питання, чи знає він, що Фінляндія, Румунія, Угорщина і Словаччина оголосили війну Радянському Союзу, молодий Джугашвілі відповів: «Це все дурниця. Головне — Німеччина. Яке значення може мати Угорщина чи Фінляндія? Що це взагалі за держави?»

Якова перекидали з конц­табору в концтабір, поки він не опинився у Заксенгаузені, де сиділи політичні в’язні. У тому таборі в різний час перебували Степан Бандера, Ярослав Стецько, Тарас Бульба–Боровець, поет Олег Ольжич, головний командант Армії Крайової Стефан Ровецький, колишній рейхсканцлер Німеччини Ганс Лютер.

Під час чергового конфлікту Яків відмовився виконувати накази охорони і кинувся на дротяну огорожу, яка перебувала під напругою. Одночасно пролунав постріл вартового. Історики досі з’ясо­вують: син Сталіна вчинив самогубство чи був убитий охоронцем?

Тарас Степанюк