Ківерцівські трійнята вже вдома

Щаслива родина Мартинюків вдячна лікарям і медичному персоналу за кваліфіковану допомогу та догляд.

На виписку трійні, як повідомляється на сторінці Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання у «Фейcбуці», завітали представники влади міста Ківерці, які влаштували для родини справжнє свято. Міський голова Володимир Жгутов привітав батьків та вручив грошовий сертифікат на потреби малюків. Танцювальні колективи Ківерцівського дитячого центру творчості «Зорецвіт» та учасники студії танцю «Браво» місцевого Будинку культури порадували родину та всіх присутніх флешмобом.

Дуже важлива допомога на місці від мами, тата. Без їхніх рук аж ніяк не справитися з трійнею.

Про народження першої в цьому році на Волині трійні наша газета повідомляла в номері за 20 березня — ​через тиждень після появи їх на світ у Луцькому клінічному пологовому будинку. І тепер ми зателефонували мамі немовлят Олені й привітали з поверненням додому, де братика і сестричок чекав старший син Мартинюків Артем, якому скоро три роки. З приводу того, яке свято влаштувала їм громада, жінка сказала:

— Неочікувано все було і дуже приємно. Велике спасибі владі міста.

Звичайно, хотілося б, щоб така увага до трійні проявлялася не лише у день виписки, а й у подальшому. Щодо цього Олена повідомила:

— Нібито влада має допомогти хоча б частково у придбанні житла. Як я чула, це питання зараз обговорюється.

Подружжя Мартинюків переїхало жити до батьків Олени. І не лише тому, що мешкають в одній кімнаті, а у будинку родини просторіше з таким гуртом — ​це ще ж і допомога на місці від мами, тата. Звісно, як зауважила жінка, коли вони повертаються з роботи, бо ж працюють, як і чоловік. А без їхніх рук аж ніяк не справитися з трійнею.

Коли ми розмовляли по телефону, було чути як «увекають» дітки. Видно, підходила пора годування. Оскільки, за словами Олени, молока вже не вистачає, то підгодовує немовлят готовою сумішшю. Імена малюків — ​Вероніка, Вадим і Поліна — ​залишаються, як кажуть, у силі (їх вибрали відразу після народження діток). Але офіційно похрестять десь через місяць. Виявляється, треба дочекатися… черги. Можна тільки потішитися, що в Ківерцях така демографічна ситуація.

Прощаючись з Оленою, ми побажали міцного здоров’я їй та малюкам і домовилися про зустріч, яка відбудеться, як тільки Вероніка, Вадим і Поліна трохи підростуть, щоб попозувати для газетної публікації.