«Волинську катапульту 2018» несподівано «осідлали» рівненчани (Фото, відео)
Справжні рибалки не відпочивають навіть навесні, коли триває нерест риби і ловити її тимчасово заборонено. Цей період затишшя, як запевняють професіонали, є прекрасною нагодою повправлятися у майстерності закидання вудки на дальність і точність
Турнір «Волинська катапульта 2018» на озері Кричевичі у Ковельському районі зібрав три десятки риболовів. Учасники змагалися в умінні якнайдалі закинути вудку, у точності закидання бойлів (спеціального прикорму у формі кульок) за допомогою професійних риболовецьких інструментів: спомба і кобри.
Ця водойма єдина на Волині, яка відповідає всім вимогам до проведення таких турнірів.
Трофейне озеро вкотре приємно здивувало організованою та продуманою інфраструктурою: на суші розчищена і розмічена спеціальна ділянка для змагань у дисципліні «дальність закидання», а на воді встановлені кола діаметром 5 м для етапів, які передбачали оцінку точності кидків. Ця водойма поки що єдина на Волині, яка відповідає всім вимогам до проведення таких турнірів. До сезону змагань уже безпосередньо з ловлі коропа, який незабаром стартує, тут готова і невеличка база, де спортсмени можуть відпочити, і все узбережжя. Цього року орендарі озера встановили кілька додаткових помостів на секторах для риболовлі, доступ до них розчищений від очерету, функціонує освітлення водойми. Є тут навіть безпроводовий інтернет. Залишилося, як жартують спортсмени, тільки розім’ятися після зими — і повний вперед до перемоги!
До змагань, окрім господарів-волинян, долучилися гості зі Львова, Києва, Закарпаття, Рівненщини, Одещини і навіть із Білорусі. Учасники з цікавістю спостерігали за виступом минулорічного чемпіона – наймолодшого учасника змагань 18-літнього киянина Дмитра Лавриненка. Він на 1 метр перевершив свій торішній рекорд у закиданні вудки на дальність і цього разу з показником 207 м цілком претендував на призове місце. Але за підсумками (сумуються результати, здобуті у всіх трьох дисциплінах) його випередили рівненчани Олександр Чиж та Олег Красько. Вони посіли відповідно 1-ше та 2-ге місця. Третім фінішував Ігор Соя з міста Хуст Закарпатської області.
Окрім медалей і призів від спонсорів, рибалки повезли додому і позитивні враження. Усі вони твердять: такі змагання — то насамперед емоції, адреналін, спілкування з друзями і нові знайомства. Люди різного віку та професій, але об’єднані спільними інтересами, завжди знаходять час і можливості для хобі. І навіть головна умова спортивної риболовлі — відпускати впійману рибу — анітрохи їх не засмучує. Більшість із них чи то всерйоз, чи жартома запевняють: рибу в озері люблять і шанують, а от ту, що у тарілці, не їдять.