Козак Гаврилюк уже пересів на «Мерседес»

Нардеп Михайло Гаврилюк недовго у Верховній Раді «козакував», перебиваючись із метро на «Жигулі». Цьогорічна е-декларація депутата така ж скромна, як і торік (у ній — ​лише парламентська зарплата, квартирка у Чернівцях і материнський будинок на рідній Буковині). Нічого нового у ній не з’явилося. Хоча насправді некозацького комфорту у житті козака Гаврилюка побільшало. Замість «чуда радянського автопрому» з’явився позашляховик.

Які сльозливі історії розповідав нардеп Гаврилюк, запевняючи, що депутатський значок його скромні капітали не примножив. І про орендовані 29 «квадратів» у Боярці, куди після обрання до парламенту перебрався зі столиці. І про «Жигулі», які друг у користування дав, щоб депутатові було на чому зимові запаси картоплі привезти.

«Яким був козаком, — ​запевняв Гаврилюк, — ​таким і залишився. Чуб на місці, все на місці, форма також».

Нині від показної скромності Гаврилюка навіть оселедця з камуфляжем не стало. Відчув козак, що таке депутатський розмах. Ось тільки порціями його освоює, щоб не передозувати. Прогресує: від метро — ​до «Жигулів», від «Жигулів» — ​до «пацанячої тачки».

Яким був козаком, таким і залишився. Чуб на місці.

«Козацький» позашляховик розсекретив журналіст Василь Крутчак. Ось що написав у пості на Facebook: «Радію, що народний депутат Михайло Гаврилюк із шаленою швидкістю розвивається. Вже дійшов до стадії жлобсько-мародерської схеми. Відкрив благодійний фонд, оформив на нього автомобіль для передачі у зону АТО, а сам уже більше двох років возить на цьому автомобілі свою дупу до Верховної Ради. А щоб ніхто не побачив, ховає авто на закритій парковці на вул. Банковій. Ну і людям розповідає історії, що добирається на роботу на «Жигулях», метро, маршрутці».

Щоб перевірити інформацію про «транспортну еволюцію» козака Гаврилюка, знімальна група «ТСН» вирушила на пошуки «розсекреченого» колегою «фондового» авто. Довго шукати не довелося, як і на «наїзника» чекати. Нардеп Гаврилюк, якого застали біля позашляховика, спершу дав газу від журналістів — ​на своїх двох. Дорогою від запитань «відстрілювався»: багато, мовляв, знатимете — ​швидко постарієте. Та, зрозумівши, що від пояснень не втечеш (раз вони вже викрили «автосхованку»), пригальмував і взявся розповідати свою версію «біографії» позашляховика. Автівка, каже, призначена для збору провізії, яку потім відправляють в АТО.

Коли ж позашляховик не задіяний, не гріх і під «депутатовоза» його пристосувати. «Ця машина у нас є для того, щоб можна було поїхати до людей: хто дає картопельки, хто — ​грушки. Уся провізія йде до наших атовців. На сьогодні-завтра-післязавтра машина не буде потрібна. Я нею користуюсь, коли з’являється така необхідність. Вона числиться на батальйоні, в якому я раніше служив, а не на мені. Якщо на ній два-три рази проїхався, нічого страшного не сталось», — ​заявив Гаврилюк.
Якщо два-три рази, то не гріх. А коли два роки, як написав Василь Крутчак, тут вже інші питання напрошуються.

Інна ПУКІШ-ЮНКО, журналіст газети «Високий замок» 
(wz.lviv.ua)