Уже й забули, скільки коштують томати в магазинах
Доброго дня, редакціє газети «Волинь–нова»! Пише до вас початківець у вирощуванні овочів. У цей час перебуваю у декретній відпустці, маю чотирьох діток — 2, 3, 5 і 7 років. За фахом я вчитель молодших класів, мій чоловік — агроном (середня освіта) і еколог (вища). Працює трактористом у місцевого фермера. Живемо разом із мамою–свекрухою. Саме вона стала сіяти і вирощувати овочі, а ми її підтримали, згодом збільшивши об’єми
Усе почалося з 2–3 десятків кущів помідорів і стільки ж солодкого перцю. Сьогодні маємо близько 200–250 кущів томатів, 100–120 — перцю,
30–40 — баклажанів. Вирощуємо переважно для своїх потреб. Із помідорів варимо пасту, кетчупи, заправки до борщу. Вже й забули, скільки вони коштують у магазинах. А в останні роки почали навіть продавати односельчанам. Поки що прибутки малі, хоча у перспективі плануємо збільшити об’єми. Є можливість вивозу продукції на базар власним автомобілем. Правда, доводиться й викидати помідори, що не встигають дозріти. Потрібна теплиця, але наразі фінансової змоги для її придбання немає.
Тож починаємо сіяти перець у середині лютого в дерев’яні ящички, через декілька днів — томати і баклажани. Згодом, коли вже з’являється друга пара справжніх листочків, пікіруємо.
При висаджуванні томатів можна нарізати картоплю й розкласти між рядками, щоб колорадський жук не їв рослини.
Секрет хорошої розсади — у грунті і «стаканчиках» (звичайні обрізані пластикові пляшки). Їхня ємність — 400–500 мл (чим вона більша, тим краще розвивається коренева система). Тоді при висаджуванні у відкритий грунт ми не пошкоджуємо коріння, що сприяє швидшому цвітінню і дозріванню врожаю. Але є незручність: розсада в таких «стаканчиках» займає багато місця, тож навесні всі підвіконня в нас зайняті. А грунт робимо із сумші торфокрихти та звичайної землі, удобрюємо курячим послідом.
На город висаджуємо у середині травня, коли нема загрози заморозків. Перша розсада помідорів буває вже з цвітом. Тож наприкінці червня томати починають наливатися, а на початку липня є перший урожай, хоч за сприятливої погоди буває і раніше. Перець та баклажани дозрівають пізніше. З останніми буває важче, особливо при посадці. Їхню кореневу систему потрібно обробити розчином від колорадського жука, як і помідори. Ми стараємося вирощувати наші овочі з мінімальною кількістю хімікатів. При висаджуванні томатів можна нарізати картоплю й розкласти між рядками, щоб колорадський жук не їв рослини.
Фітофтора — хвороба помідорів, чого не скажеш про перець і баклажани. Після кожного дощу стараємося обприскувати томати сироваткою, що залишається після виробництва сиру, з додаванням кількох крапель йоду. Маємо корову, яка дає свіже, а головне, натуральне молоко. Тож виходить чистий продукт, що сьогодні — велика рідкість.
На наших землях гарно ростуть кавуни і солодкі дині — діти їх полюбляють. Усі овочі для домашнього вжитку сіємо на власному городі. У промислових масштабах, що вже кілька літ підряд приносить прибуток, вирощуємо картоплю сортів Слов’янка, Белла Роса, Санта, Рокко та інші. Хоча закупівельні ціни на бульбу минулого року були смішні: 2,50–2,70 гривні за кілограм.
Чоловік Володимир також господарює на землі, а ми його підтримуємо. Сіє озиму і яру пшеницю, ячмінь, гречку, сою. Наразі маємо лише
3,5 гектара землі, а восени плануємо забрати ще й мамин пай з оренди, а це 2,7 гектара. Бажання працювати в нас є, тож старатимемося розвивати сільське господарство. А для успіху потрібні наполегливість і любов до рідної землі.
Оксана МЕЛЬНИК
с. Звиняче,
Горохівський район.
