Чому хірургу Любомиру Валіхновському в Лондоні душа боліла
Цими днями завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні поділився з колегами враженнями від поїздки у Великобританію, що її організувала Асоціація французько-української співпраці в галузі медицини
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
У складі групи українських лікарів, які прагнуть дізнатися про особливості системи охорони здоров’я європейських країн, Любомир Валіхновський подорожував уже четвертий раз. У рамках освітньої програми він побував у Франції, Польщі, Німеччині, Голландії, Бельгії... «Щоб бути добрим лікарем, постійно треба вчитися», – переконаний Любомир Дмитрович.
Реформа української медицини, яка розпочалася із нововведень у первинній ланці, спонукала нашого земляка пильніше придивитися до роботи сімейних лікарів у Лондоні. Вони отримують приблизно 20 тисяч фунтів стерлінгів на місяць, у той час як середня зарплата лікарів у Великобританії – 26 тисяч, а у висококваліфікованих спеціалістів, наприклад нейрохірургів, сягає і 80–100 тисяч фунтів. Сімейні лікарі сумлінно опікуються здоров’ям англійців, які мають медичні страховки і почуваються захищеними. Однак, щоб потрапити на прийом до вузькопрофільних фахівців, хворі (за винятком тих, хто потребує невідкладної допомоги) чекають у черзі по кілька місяців.
На жаль, в Україні, на думку Любомира Валіхновського, важко сподіватися, що реформи кардинально поліпшать ситуацію в галузі медицини, оскільки вони не підкріплені належним фінансуванням. У Великобританії на охорону здоров’я виділяють 8 % ВВП, у нас — 3,5 %. Система медичного страхування, контроль страхових агентів змушує англійських спеціалістів неухильно дотримуватися стандартів і затверджених протоколів лікування, в той час як у наших умовах лікарі нерідко змушені проявляти «творчий підхід» у роботі задля порятунку хворих.
– Коли бачиш сучасні клініки, оснащені за останнім словом техніки, коли порівнюєш, як цінують лікарів у Європі і у нас, то душа болить за українську медицину, – каже авторитетний хірург.
Таки дійсно не місце красить людину, а людина — місце
Реальний доказ цієї приказки трапився доволі несподівано
Інна ПІЛЮК
Після 17-ї години у тролейбусі людно. Десь підозріло довго не чути кондуктора. Зупинок через п’ять вона з’являється, але замість звичного і звучного «оплачуємо проїзд» жінка розпочинає монолог, що не вона повинна йти між пасажирів, а вони мають шукати її у транспорті. Може й так, не вникатиму в правила перевезень громадським транспортом. Але далі кондуктор висловлює незадоволення тим, що дехто з пасажирів дивиться у вікно, у когось завелика сумка, двоє дівчат невідомо за що отримують імена «королеви» з абсолютно чітким негативним підтекстом...
Чомусь після такої поїздки згадала продавця з аптеки у жіночій консультації Луцька. Вона, незважаючи на великий потік покупців, не втомлювалася кожному-кожнісінькому з них бажати удачі. Дівчат називала донечками. Своїм доброзичливим «удачі тобі, дитино» одразу налаштовувала на позитив. Працює там багато років і за цей час не розгубила головного – любові до справи, яку робиш. Упевнена, навіть якби вона працювала кондуктором, то і там її запам’ятовували б усі пасажири. Але виходили б із транспорту геть з іншим настроєм, ніж у попередньому випадку.
Знатимуть про героїв зі шкільної лави
Осередок національно-патріотичного виховання створений у Нововолинській ЗОШ №2
Алла ЛІСОВА
У центрі – великий стенд «Героїчні сторінки сьогодення» із фотографіями волинських солдатів, які не повернулися зі Сходу. Осередок бойової слави в цьому навчальному закладі створили більш як тридцять літ тому. Тоді це був музей 274-ї Ярцевської дивізії, яка брала участь у визволенні краю в роки Другої світової війни. Поруч — чимало експонатів ще одного тематичного напрямку – історія українського військового костюма. Останнім часом цю скарбничку поповнили цінні матеріали Інституту національної пам’яті як нагорода за перемогу у Всеукраїнському конкурсі «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» у 2016 році.
Органічно доповнює музейно-виставкову залу куточок національного відродження, розміщений поверхом нижче. Він був оформлений креативними педагогами і учнями школи на честь 200-річчя від дня народження Кобзаря. Завершує комплекс «Зал дитячої творчості», де експонуються цікаві учнівські роботи, виготовлені під керівництвом талановитих учителів Марії Нарбут, Лариси Грицюк, Лідії Онуфрійчук. Тут ви побачите все, що нас оточує, – будинки, людей, ліс, поля, а найбільше – квітів, живописних та виконаних у різних техніках: торцювання, аплікація, квілінг, ниткографія тощо.
27 квітня
Сонце (схід – 5.59, захід – 20.34, тривалість дня 14.35).
Місяць у Діві, Терезах, 12–13 дні Місяця.
Іменинники: Мартин, Остап, Євстахій, Антон, Іван.
28 квітня
Сонце (схід – 5.57, захід – 20.36, тривалість дня 14.39).
Місяць у Терезах. 13–14 дні Місяця.
Іменинники: Василина, Сава, Трохим, Анастасія, Лука, Віктор, Леонід.
29 квітня
Сонце (схід – 5.55, захід – 20.38, тривалість дня 14.43).
Місяць у Терезах, Скорпіоні; 14–15 дні Місяця.
Іменинники: Галина, Леонід, Хіонія, Ірина, Ярина, Ніка, Василина.
30 квітня
Сонце (схід – 5.53, захід – 20.39, тривалість дня 14.46).
Місяць у Скорпіоні; 15–16 дні Місяця.
Іменинники: Андрій, Семен, Олександр, Ананій, Макар, Потап, Паїсій.
1 травня
Сонце (схід – 5.51, захід – 20.40, тривалість дня 14.49).
Місяць у Скорпіоні, Стрільці; 16–17 дні Місяця.
Іменинники: Зенон, Віктор, Іван, Антон, Юхим.
2 травня
Сонце (схід – 5.50, захід – 20.42, тривалість дня 14.52).
Місяць у Стрільці; 17–18 дні Місяця.
Іменинники: Іван, Георгій, Юрій.
3 травня
Сонце (схід – 5.48, захід – 20.44, тривалість дня 14.56).
Місяць у Стрільці; 18–19 дні Місяця.
Іменинники: Марія, Іванна, Гаврило, Григорій, Федір, Олександр, Афанасій.
Магнітні бурі у травні
11—17 травня для метеозалежних людей – один з найбільш несприятливих періодів. Крім того, сильні коливання очікуються 6-го, 8-го, 9-го, 10-го, 16-го та 18-го числа. Подбайте про своє здоров’я, не перевтомлюйтесь!
Вже стрижі шугатимуть над полем
27 квітня вшановується пам’ять святого Мартина Сповідника. У народі його називали Лисогоном, бо в цей час лисиці переселяються зі старих нір у нові. Наші предки казали: «На Мартина на лисиць нападає куряча сліпота». Крім того, цього дня з вирію прилітають стрижі та косатки (вид ластівок) і починаються грози.
А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Надії Голі, 27 квітня — мінлива хмарність, місцями невеликий короткочасний дощ. Вітер західний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря вночі 5—10, вдень — 13—18 градусів тепла. 28–го — мінлива хмарність, без опадів. Вітер південний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — 2—7, вдень — 17—22 градуси тепла. 29–го — мінлива хмарність, вдень невеликий короткочасний дощ, 30-го – без опадів. Вітер південно-західний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря 29-го–30-го – вночі — 9—14, вдень — 22—27 градусів тепла. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 27 квітня було 2013 року — плюс 29, найхолодніше — 1985–го — мінус 3 градуси.
У Рівному 27–29 квітня – малохмарно, без опадів, 30 квітня –1 травня – сонячно. Температура 27-го – 10–16 градусів тепла, 28-го – 7–22, 29 квітня – 1 травня – від 13 до 26 градусів із позначкою «плюс».