Відправив на поміст рингу свого кумира і заплакав у роздягальні (Відео)

Роккі народився у 1923 році. У дитинстві мріяв стати бейсболістом і навіть згодом безуспішно виступав за напівпрофесійну команду. Після школи хлопець із сім’ї емігрантів був змушений піти на роботу, щоб допомогти рідним. Боксом почав займатися під час служби в армії (1943 — 1946), як кажуть, щоб уникнути чергування на кухні. Згодом брав участь у кулачних боях за гроші. Серйозно задумався про кар’єру на ринзі, коли на бейсбольному майданчику нічого не вдалося. Марчіано не пив, не курив і тренувався, як навіжений. Навесні 1949–го у нього вже було 16 перемог нокаутом, цим він і привернув увагу боксерської спільноти.

Коли після бою його суперник Кармін Вінго потрапив у реанімацію, Роккі два дні провів у лікарні й віддав йому свій гонорар.

Непереможний боксер із неймовірно важким ударом мав чуйне серце. Коли після бою його суперник Кармін Вінго потрапив у реанімацію, Роккі два дні провів у лікарні й віддав йому свій гонорар. А в 1951 році Марчіано нокаутом у восьмому раунді переміг титулованого Джо Луіса. Після цього плакав у роздягальні, адже той був для нього кумиром. 23 вересня 1952–го 29–літній Роккі Марчіано у 13–му раунді відправляє у нокаут чинного чемпіона Джессі Джо і назавжди закріплюється на боксерському Олімпі.

Утім, шанувальникам боксу Роккі запам’ятався насамперед незламним характером. У 1954–му під час поєдинку з Еззардом Чарльзом Марчіано отримує травму, суперник розбив йому ніс. Лікар не міг зупинити кровотечу, та чемпіон наполіг на продовженні бою і вже через два раунди переміг нокаутом.

27 квітня 1956 року Марчіано завершив свою спортивну кар’єру, пояснюючи, що хоче проводити більше часу з дружиною та маленькою донькою. Легендарний боксер загинув у 1969–му в авіакатастрофі.

У 1999 році на екрани вийшов американський телевізійний фільм «Роккі Марчіано» — спортивна драма про життя непереможеного чемпіона.

Леонід ОЛІЙНИК