«Так сумно, що хочеться закурити…»
Щастя — не в грошах. Якщо за рік заробляєш 20 000 доларів…
Генетика і обставини відповідають лише за 50% щастя людини. Решта залежить від наших звичок і ставлення до життя. Яскраве свідчення цьому — дослідження Іллінойського університету, котре показало, що найбагатші люди (ті, що заробляють більше 10 мільйонів доларів на рік) лише трохи щасливіші за середньостатистичних робітників
10 звичок хронічно нещасних людей:
1. Очікування майбутнього. Одна зі звичок, якій найлегше піддатися, звучить так: «Я буду щасливий, коли…» Не має значення, як ви закінчуєте це речення (це може бути підвищення на посаді або зарплати, нові відносини). Адже так ви занадто акцентуєте увагу на обставинах, а їхнє поліпшення не приводить до щастя. Не витрачайте час, чекаючи змін, які вплинуть на ваш настрій. Краще сфокусуйтеся на тому, щоб бути щасливим зараз, бо ж жодних гарантій щодо майбутнього немає.
2. Трата часу і сил на придбання «речей». Люди, котрі живуть у бідності, стають значно щасливішими, коли їхнє фінансове становище поліпшується. Але цей ефект різко пропадає після того, як річний дохід перевалює за 20 тисяч доларів. Якщо гонитва за речами перетворюється на звичку, ви навряд чи станете щасливими. Адже, крім розчарування, яке відчувається після придбання обновки, ви також виявляєте: отримали її ціною того, що робило вас щасливими. А це — друзі, родина і хобі.
Скарги не тільки роблять людину нещасною, але й відштовхують від неї інших.
3. Звичка залишатися вдома. Коли ми нещасні, то прагнемо уникати людей. Це величезна помилка, адже соціалізація добре позначається на настрої. У кожного з нас бувають дні, коли хочеться з головою сховатися під ковдру і відмовитися від будь–якого спілкування. Але як тільки це бажання стає звичним, воно руйнує ваш настрій. Слідкуйте за моментом, коли відчуття незадоволеності робить вас антисоціальними, змушуйте себе виходити з дому і налагоджувати контакти з людьми. Ви відразу помітите різницю.
4. Ставлення до себе як до жертви. Нещасливі люди схильні виходити з того, що життя за визначенням важке і неконтрольоване. Проблема цієї філософії в тому, що вона підсилює почуття безпорадності, а той, хто відчуває безсилля, навряд чи стане вживати заходів, щоб поліпшити ситуацію. Проблеми виникають не тільки у вас, і ви зможете контролювати власне майбутнє, якщо будете готові діяти.
5. Песимізм. Ніщо так не підживлює нещастя, як безнадія. Проблема зневіри в тому, що вона перетворюється в правдиве пророцтво: якщо ви очікуєте чогось поганого, то з високою ймовірністю це відбудеться. Песимістичних думок важко позбутися доти, поки ви не зрозумієте, наскільки вони нелогічні. Змушуйте себе дивитися на факти — і тоді зрозумієте, що справи йдуть не так погано, як здається.
6. Звичка скаржитися. Говорити про те, що вас турбує, корисно. Однак є тонка грань, яка відділяє терапевтичний ефект від підживлення нещастя. До того ж скарги не тільки роблять людину нещасною, але й відштовхують від неї інших.
7. Роздування проблеми. Погані речі трапляються з усіма. Різниця лише в тому, що щасливі люди бачать у них те, чим вони є насправді, — тимчасові перешкоди. А для нещасливих такі пригоди — додаткове свідчення того, що життя до них несправедливе. Оптиміст, звісно, засмутиться, якщо дорогою на роботу потрапить у дрібне ДТП, але, з іншого боку, радітиме, що принаймні не сталося нічого серйозного.
8. Відкладання проблеми в довгий ящик. Щасливі люди відповідальні за свої вчинки. А ось нещасних клопоти і помилки лякають, тому вони намагаються їх приховати. Але якщо ігнорувати проблеми, то вони лише зростають. Чим довше ви їх не вирішуєте, тим сильніше відчуття, що зробити вже нічого не можна. І ви знову відчуваєте себе жертвою.
9. Небажання розвиватися. Оскільки нещасні люди песимістичні і вважають, ніби не контролюють власне життя, то вони схильні сидіти склавши руки і чекати, поки з ними щось станеться. Замість того, щоб ставити цілі, вчитися, вдосконалюватися, вони лише задаються питанням, чому нічого не змінюється.
10. Звичка гнатися за кимось. Ревнощі і заздрість не сумісні зі щастям. Тому, якщо ви постійно порівнюєте себе з іншими, то настав час зупинитися. В одному дослідженні більшість учасників зізналися, що відчували б себе нормально, заробляючи менше грошей, але лише в тому випадку, якби дохід оточуючих також був невисоким. Остерігайтеся такого мислення, адже воно не зробить вас щасливими.
Тревіс БРЕДБЕРРІ, автор книги «Емоційний інтелект 2.0», засновник платформи TalentSmart, колонка на сайті nv.ua
Повний текст:
журнал «Новое время».
