Виховання малят – це реаліті-шоу
«З цією дитиною збожеволіти можна», – я ділюся з подругою своїми «армагеддонними емоціями». Поглядаю на шустрого найменшенького і тут же пригадую, що колись уже казала точнісінько таку саму фразу, тільки про іншого свого хлопака. Поглядаю на малого знову – він узявся нищити щойно відновлений порядок. (Чомусь йому спокійніше на душі, коли у хаті все шкереберть.) Я «вмикаю» правило № 10: не змагайтеся з хаосом – змиріться з ним! Мине якихось півроку – і невтомне прибирання здасться маленькою крапкою з минулого. А сьогодні – сьогодні я перечитую Найджела Латту
Оксана КОВАЛЕНКО, мама
Не повірите! Навіть про те, як жити при здоровому глузді з любою і нестримною донечкою чи запальним сином, є психологічна література. Приміром, психолог-практик із Нової Зеландії Найджел Латта (16 років стажу) видав книгу «Перш ніж ваша дитина доведе вас до божевілля». Він із розумінням пише про батьківські помилки. «…Ми неминуче помиляємося. Ми – батьки, це наша робота. Наші діти так само мусять вижити, спілкуючись із нами, як і ми мусимо вижити з ними. Виховання дітей – справжнє реаліті-шоу, тільки без телевізора». У самого Латти – двоє синів. Цей чоловік з іншого континенту дійшов висновку, що діти казяться тоді, коли їхні батьки не знають або порушують 10 правил виховання. Не зайве їх переказати. Перше правило – «Мати з дітьми добрі стосунки, засновані на повазі». Батьки через взаємини з дитиною вчать її спілкуватися з ними та світом. Наступне – теж не нове – «Любити». Якщо у вашій сім’ї суворі, напружені стосунки – це проблеми з виявом почуттів. Про симпатію, загальну здорову атмосферу в родині дуже гарно свідчить жартівливий та грайливий тон. Це, зауважує Латта, хороше мастило для сімейного життя. Інше правило: «Діти – піраньї». Це про увагу. Вони ненаситно пожирають батьківську увагу і її не буває забагато. «Годуйте їх належно і вони лишаться у своїй річці».
Жити за планом, маючи дітей, – «все одно, що прокладати маршрут через ураган». Зрозумійте це і змиріться з неминучим.
Що ми робимо, коли дитина погано поводиться? Сваримо її, дорікаємо. Найджел Латта радить «не помічати поганого і заохочувати хороше». «Якщо щось підживлювати – воно ростиме, якщо ні – воно згасне». Погану поведінку або ігноруємо, або демонструємо свою холодність, хорошу поведінку – хвалимо, коментуємо. І ось іще промовиста теза: якщо постійно вділяти поганій поведінці увагу, в результаті виросте чудовисько.
Як і інші психотерапевти та батьки з позитивним досвідом, цей фахівець теж наголошує, що «дітям потрібні кордони, обмеження»! Межі дозволеного встановлюють батьки і ні за яких обставин не дозволяють їх порушувати. Ці межі-кордони не дають вийти назовні і не пускають всередину погане. Наступне правило: «Старайтеся бути послідовними». «Це не завжди вам вдаватиметься, тому не дуже сваріть себе, якщо в якихось випадках не зможете притримуватися наміченого».
Найджел Латта не є дуже оригінальним, повідомляючи наступне правило-закон: «Не пробачайте жахливої поведінки». Як фахівець, котрий працює з проблемними дітьми, він дуже часто спостерігає: батьки терплять таке хамство своїх дітей, що він дивується, де дорослі люди беруть стільки непотрібної терплячості. Із цим правилом нерозривно пов’язане ще одне: «Не дозволяйте неповаги до себе». Утім, майте на увазі, що неповага і незгода з вашою думкою – різне. Якщо дитина з чимось не погоджується, затято сперечається – нехай. Це природно. Суперечки доводять якраз, що свою батьківську роботу ми виконуємо добре. Діти ростуть, вчаться формувати про все власну думку. Є ще одне важке у виконанні правило: «Обов’язково складайте план щодо своїх подальших дій». Мова про вирішення проблем. Досвідчені батьки знають, що найгірше – діяти зопалу, не зваживши всі «за» і «проти». Одним махом можна перекреслити багато з того, що плекалося роками.
За моїми спостереженнями, дорослі звикли на правах старшого і начебто мудрішого «вершити суд» над дітьми. Знаю, як важко змусити себе охолонути, відкласти на потім «суворий допит»… Наступне правило дещо прояснює: «Будь-яка поведінка – це спілкування». Пригадуєте пораду не сприймати буквально вигуків на кшталт «я тебе ненавиджу»? Діти так кажуть, бо мають багато почуттів і знають замало слів, щоб правильно їх озвучувати. А часто буває так, що вони більш охоче «говорять» певною поведінкою. Вчинками розповідають про почуття. І погані вчинки – це теж повідомлення. (Латта каже, зазвичай вони свідчать, що перші вісім правил не виконували або виконували погано.) Наостанок уже згадане – «Не змагайтеся з хаосом». Жити за планом, маючи дітей, – «все одно, що прокладати маршрут через ураган». Зрозумійте це і змиріться з неминучим. І найголовніше – не втрачайте здорового глузду. Заспокійлива цитата від Латта: «Всі ми кричимо. Всі ми вряди-годи чинимо не дуже добре один з одним. Від того, що ви підвищите голос чи покараєте своїх дітей, вони не виростуть емоційно неповноцінними. Просто в інший час будьте турботливими і проявляйте любов… Чим божевільніше ви себе поводите, тим більш божевільні ваші діти; чим ви щасливіші – тим щасливіші ваші діти».
