Вони багатіють, а ми бідніємо
Повідомлення Луцької міської ради про очікуване подорожчання проїзду в маршрутках, схоже, нікого не здивувало. Більше того, знаходяться люди, які мають виправдання цьому. Мовляв, усе ж дорожчає
Євгенія СОМОВА, редактор відділу соціального захисту газети «Волинь-нова»
І це жорстока реальність. Ціна на житлово-комунальні, медичні послуги, непродовольчі товари aільше стали коштувати овочі, фрукти, хліб. А вартість м’яса взагалі захмарна. Значна частина соціальних продуктів нині для українців менш доступна, ніж торік. «За рік купівельна спроможність людей, котрі отримують мінімалку — 3,7 тисячі гривень, впала на 17 відсотків, — пише на своїй сторінці у «Фейсбуці» керівник Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — Збіднів раціон наших громадян. Вони переходять на дешевшу їжу: картоплю, гречку. Ціни виробників харчової продукції виросли більше, ніж у роздрібній торгівлі». А оскільки подорожчання до торговельних мереж доходить пізніше, то можемо припустити, що найближчими місяцями супермаркети будуть переписувати цінники і, звісно, у бік збільшення. Найбільше обурює, що чимало виробників завищують вартість продукції не стільки від безвиході, як заради великих прибутків. І їм усе сходить з рук, бо ж контролювати нікому. Влада відпустила ціни у вільне плавання. Тепер вона навіть не контролює вартість життєво необхідного набору для найбільш вразливих категорій населення — хліба, молока, масла, цукру, борошна... Сподівається, що це робитиме ринок споживчих товарів. Але, на жаль, він у нас дикий, нецивілізований, конкуренція мало відчутна, а ціни невиправдано високі. В українського бізнесу мета одна: побільше заробити. Тож і продає почорнілі банани, які давно пора викинути, зіпсовані фрукти за досить пристойною, начебто акційною, ціною.
За останні два—три роки українці зубожіли, а ось олігархи, державні чиновники, депутати, судячи з їхніх декларацій про доходи, навпаки, розбагатіли. Влада захищає їхні інтереси і кишені, хоча, по суті, повинна б дбати більше про народ. Її рапорти про свої досягнення, ріст економіки, зарплат і пенсій дуже схожі на окозамилювання. Адже після чотирьох прожитих місяців з новою мінімалкою можна сказати, що життя людей суттєво не поліпшилося. Навіть ті, котрим трішки підкинули грошенят, зараз перебувають на межі бідності. Що б там не говорив, як би не хвалив себе уряд, але прожити на 3 723 гривні нині не просто.
«Однією рукою дають, іншою — забирають, — бідкалась читачка газети. — Додали трохи до зарплати, але підвищення забрала комуналка».
Тож широко розрекламоване прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом «покращення» не викликало особливої радості в населення. За останні роки народ добре засвоїв закон збереження, що з нічого не виникає щось. Підвищення, яке не має під собою економічного підгрунтя, — мильна бульбашка. Воно неминуче потягне за собою подорожчання усіх товарів і послуг. Інфляція знецінить доходи громадян. Та свої прорахунки влада не визнає і звично списує все на війну.
