Стільки мільйонів задекларував. А дехто каже — ​недопрацював…

 Володимир ЦИБУЛЬСЬКИЙ,
генеральний директор АТ «СКФ Україна» (публічне)
(м. Луцьк):

— Прем’єр–міністру Володимиру Гройсману я поставив би 3,8. Поясню чому. Позитивно оцінюю його дії щодо поетапного підвищення мінімальної заробітної плати, що в цілому посприяло збільшенню доходів громадян. Додаю плюсів і за спроби захистити національного товаровиробника, підтримку промисловості в цілому. Добре, що є початок у доведенні до нормального стану наших доріг. Якби ще тільки швидшими темпами це проводилося. Разом із тим вищою оцінка не може бути з кількох причин. По–перше, уряд не є повністю командою прем’єра, адже він формувався за квотним партійним принципом. Через те, напевно, не всі міністри виконують вимоги керівника Кабміну, як мало би бути. Колегіальний підхід — ​це добре, але чітка вертикаль влади й дисципліна у виконанні завдань того, хто стоїть на чолі уряду, — ​перш за все. Саме розумне поєднання цих двох принципів дає найкращий результат у роботі. Не подобається мені й те, що Володимир Гройсман заявляє про бажання захищати бізнес від силових структур, а насправді цього немає. Як на мене, краще не декларувати зовсім, якщо не виконувати.

 

  Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, ректор Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м. Київ):

— За військово­оборонний напрямок прем’єру можна поставити 5 балів. Вибрана правильна стратегія й Збройні сили України динамічно розвиваються. Може не так швидко, як хотілося б, але ж 25 років армію успішно розвалювали. Саме завдяки уряду за підтримки Гройсмана війська отримують сучасне озброєння та оснащення. Я спілкуюся безпосередньо з офіцерами, які служать на передовій, й добре знаю ситуацію.

 

  Микола ГЕЙНИК,
начальник хірургічного відділення Рівненського госпіталю, офіцер, який пройшов 3 війни і 4 місяці був у полоні
(м. Рівне):

— Я би поставив трійку й не більше. Добре, що Гройсман взявся за українські дороги, і хоч деякі з них стали трохи кращими. Але, на жаль, до повного вирішення шляхової проблеми ще дуже далеко. Йому, як прем’єр–міністру, випала непроста місія реформатора. Це завжди пов’язано з непопулярними рішеннями. Якщо пенсійна реформа хоч трохи поліпшила матеріальне становище людей похилого віку, то медична, на мою думку, ситуацію в галузі охорони здоров’я на краще не змінить. Для цього потрібне відповідне фінансове забезпечення, а його у держбюджеті не передбачили.

Образливо мені й за моїх побратимів — ​учасників АТО, яким спочатку обіцяли «золоті гори», а тепер уже про них забули. Ні житла, ні земельних ділянок, ні допомоги на лікування. А хлопці ж мають поранення або втратили здоров’я у полоні. Звичайно, ми воювали не за пільги і не за якісь грошові виплати. Завтра я знову їду на Донеччину, буду там чотири місяці. Це — ​мій обов’язок як військового лікаря. Але і наша влада мусить пам’ятати про свій обов’язок перед українським народом. Про це й хочу нагадати прем’єр–міністру.

 

  Людмила КИРДА,
депутат Волинської обласної ради
(смт Маневичі):

— Щоб оцінити роботу прем’єр–міністра, варто поглянути на простих людей, чи змінився рівень їхнього життя. Візьмемо для прикладу пенсійну реформу, коли половині «кинули» лише по сто гривень надбавки. Ну хіба це реформа? Невже можуть люди, які отримали таку мізерну надбавку, сказати, що стали жити краще?! Особисто я не бачу позитивних результатів за два роки прем’єрства Гройсмана. Це доволі тривалий термін, у певних галузях повинні відбутися якісь зрушення. Оцінюю роботу Володимира Гройсмана на три бали і з великою натяжкою. Не можу поставити двійку, бо у школі це було принизливо. Більшість людей не задоволена реформаторськими діями влади. Якщо вона й далі проводитиме таку політику, за декілька років у країні не залишиться тих, які хочуть працювати. Ми бачимо, як масово виїжджають за кордон спеціалісти. Нехай урядовці проаналізують не рівень заробітної плати, а що за цю суму людина може собі дозволити.

 

  Микола ВЕЛЬМА,
редактор громадсько–політичної газети «Вісті Ковельщини»
(м. Ковель):

— Я би поставив йому четвірку. Все–таки Володимир Гройсман — ​людина, яка прагне щось зробити. Він має свою позицію, виявляє принциповість. Взяти хоча б тарифи — ​підняття ціни на газ, про що останнім часом багато говорили. Вартість палива поки що не змінилася, як і обіцяв прем’єр–міністр. Але на «добре» я оцінюю роботу лише його, а ось діяльність уряду, на мою думку, заслуговує лише на «незадовільно».

У нас проголошено багато реформ. А який результат? Взяти хоча б медичну реформу. Я не фахівець, але скажу, що це злочин проти свого народу. Особливо проти тих, хто живе у сільській місцевості. Уляна Супрун, яка так довго у статусі в. о. міністра охорони здоров’я, явно не на своєму місці. Прем’єр–міністру потрібна хороша команда — ​така, яка б працювала на ділі, а не лише на словах.

 

  Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України
(м. Луцьк):

— Я поставив би чотири з мінусом. Гройсман активний прем’єр, вникає у багато питань. Він зробив акцент на ремонті доріг, зокрема, і в нашій області. Але є і прорахунки. До таких би відніс той факт, що уряд повністю не укомплектований міністрами, а є виконувачі обов’язків у міністерствах інформації, агропромислової політики, охорони здоров’я. Це не є нормально і шкодить роботі.

 

  Олександр ГУЧ,
учасник Революції гідності, сільський голова (с. Дерно,
Ківерцівський район):

— Декілька разів мав розмову з прем’єр–міністром і в мене про Гройсмана склалося враження, що він, порівняно з Президентом, більш конкретний, дає чіткі відповіді — ​так чи ні, заперечує, якщо йому щось не подобається, і стверджує, якщо вважає пропозицію співрозмовника слушною. Мені імпонує, що він не ухиляється від запитань, а дає чіткі відповіді. Але не знаю такої влади в Україні, яка б не мала стосунку до темних схем, тому поставив би Гройсману за роботу 4 бали. Бо всі вони, так би мовити, одним миром мазані.

 

  Василь ПРАДІД,
голова первинної організації Незалежної профспілки гірників ДП «Передпускова дирекція шахти № 10»
(м. Нововолинськ):

— Його діяльність оцінюю негативно, навіть двійку не поставив би. Якось прем’єра запитали, чому в нас так стрімко падає гривня, і він відповів, що це результат бурхливого розвитку економіки. Що тут скажеш?! На підприємствах триває тотальне скорочення, працездатні громадяни масово виїжджають за кордон. З величезних трильйонних сум не знайшлося коштів, аби добудувати шахту № 10, яка спроможна давати якісне паливо для енергетики. На цю копальню, готовність до експлуатації якої становить більше 80 відсотків, на нинішній рік закладено всього 10 мільйонів гривень. Це — ​мізер, за який не запустиш нове вугільне підприємство. Водночас згідно із законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» знайшлися чималі кошти на збільшення видатків для апарату Верховної Ради, Кабміну, Адміністрації Президента. Народ затягує паски, а Гройсман декларує, що заробив тільки за рік понад 17 мільйонів.

Щоб оцінити роботу прем’єр-міністра, варто поглянути на простих людей, чи змінився рівень їхнього життя.

Заявлена урядом нещодавно підвищена «мінімалка» — ​чистої води піар. Адже щоб виплачувати збільшені зарплати, треба мати їх де заробити. А шахтарям, наприклад, тарифи й оклади нараховуються на основі прожиткового мінімуму, який становить 1723 гривні. Кому не виходить «мінімалка» — ​тоді вже «дотягують» до цієї суми. Нехай глава уряду дасть інформацію, скільки робочих місць створено і як завдяки цьому поповнилася дохідна частина бюджету! Взагалі, складається враження, що він далекий від розуміння того, як має розвиватися економіка, що потрібно робити, аби українці не шукали заробітків в інших країнах.

 

  Руслан ХОМИЧ,
голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині
(с. Кроватка Рожищенського району):

— Поставив би чет­вірку. Перш за все за те, що почали ремонтувати дороги і хоч якось контролювати якість. Але за роботу в аграрній сфері поставив би одиницю. Бо уряд тільки створює видимість, але насправді нічого не робить для селян. Озвучили інформацію про мільярд гривень підтримки, а насправді ці гроші йдуть агромагнатам. Прокурори і судді нині активно створюють свої сільгосппідприємства. Вони і викачають цей мільярд. Також не вносяться нагальні законодавчі ініціативи. Одноосібників і фермерів навіть не визнають виробниками. Гройсман як керівник виконавчої влади має це контролювати.

 

  Анатолій ОКТИСЮК,
політолог
(м. Київ):

— Є певні досягнення, у першу чергу децентралізація. Саме Володимир Гройсман став двигуном цієї реформи. Глава уряду розуміє проблеми громад і за це йому великий плюс. Ще відзначив би реформу медичної системи і охорони здоров’я. Хоч вона двояко трактується, я все ж би закцентував на цьому досягненні. Але основні питання, які мав би вирішувати очільник Кабміну як координатор реформ, — добиватися приватизації (бо це одна із основних причин, чому в країні процвітає корупція). Що стосується економічних змін, у роботі Гройсмана теж слабкий прогрес. Недопрацьовує. Тому моя оцінка — ​трійка з плюсом. Хоча в нього значно комфортніші умови, ніж були в Арсенія Яценюка. Прем’єр мав би використати умовну політичну стабільність для ривка в реформах, але особливих прагнень до цього не бачу.

Бліц провели Алла ЛІСОВА,
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Катерина ЗУБЧУК, Мирослава КОЗЮПА, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК.