Щоб молоко було цілющим, кіз оберігають  від «хімії», стресу та інфекцій

Що таке «органічна продукція», пояснювати не варто. «Та, що для свого столу», — ​скаже більшість господарів у наших селах, які на продаж кабанця годують преміксами з гормонами й антибіотиками, а для себе — ​картопелькою й висівками. І з городиною та ж історія: для своїх потреб — ​чиста грядка, а на збут усе приправлене «хімією». От і виходить, що на наших ринках і в магазинах нині важко придбати якісні й безпечні харчі.

Справжній агропейзаж.

За кордоном у супермаркетах є окремі відділи, де торгують органічними продуктами. Коштують вони значно дорожче, але зате гарантованої якості. Поволі усвідомлюють важливість здорового харчування й українці. Тому й зростає інтерес до екологічно чистого виробництва сільськогосподарської продукції.

Cири та йогурти недешеві, але ті, хто може собі дозволити не економити на здоров’ї, їх уже оцінили

— Трудне це діло. Бо виростити, виробити — ​півсправи, а ще ж потрібно оформити, підтвердити якість продукції документами, сертифікатами. Наша екоферма існує вже чотири роки. Вирощуємо кіз, свиней, овець. Годуємо тварин тільки натуральними кормами з полів, які орендує і обробляє фірма «Екопел», не застосовуємо ніяких штучних добавок. Наше керівництво на перше місце ставить не прибутки, врожайність чи показники надоїв, а безпечність і екологічність продукції, — ​розповідав завідувач господарства Юрій Шоцький.

Позування на фотокамеру.

На зеленому моріжку подвір’я під лагідним весняним сонечком ніжиться табун кізочок. Зараз їх на фермі залишилося близько 200. Неподалік збудували сироварню, яка нині не працює, бо більшість тварин із приплодом, і молоко йде на вигодовування козенят. У приміщення, де знаходяться «породіллі», нас не пускають, аби зайвий раз їх не тривожити.

Ось таких красенів тримають на фермі.

— Такі вимоги, щоб не завдавати тваринам стресу і не занести якусь інфекцію, — ​каже доглядач Володимир Симчук, який за рік роботи уже вивчив усі особливості екологічного господарства і чітко дотримується настанов зоотехніка, котрий спеціально приїжджає зі столиці й консультує працівників.

Їх тут усього четверо. Кажуть, зарплати одержують регулярно. Працюють позмінно. Доярки — ​дві Тетяни — ​Климюк і Симчук давно освоїли спеціальні доїльні установки для кіз. Їхнє поголів’я у попередні роки було удвічі більшим. Частину тварин продали, зокрема й місцевим жителям.

Місця тваринам вистачає із запасом.

Часто купують кіз літні люди, яким важко утримувати корів. Але більшість обзаводиться малими годувальницями, щоб лікуватися козячим молоком, адже воно дуже корисне і безпечне, його не треба кип’ятити. Ці тварини, на відміну від корів, не хворіють на туберкульоз, лейкоз і бруцельоз.

— І жир козячий помічний, особливо при бронхітах. А сири, йогурти, які виготовляють на нашій сироварні, дуже смачні. Реалізовують їх в основному в Києві. Продукція недешева, але ті, хто може собі дозволити не економити на здоров’ї, її вже оцінили. Налагоджуємо і виробництво ковбас, справжніх, із м’яса. Технологія виключає застосування добавок, підсилювачів смаку й інших шкідливих домішок. І на полях «хімією» не зловживаємо, — ​запевняв Юрій Шоцький.

Якби ж усі сільгоспвиробники пам’ятали, що у їхніх руках — ​здоров’я нації. 

Наша довідка

Козяче молоко засвоюється краще, ніж коров’яче, бо містить менше лактози (молочного цукру). До його складу входять білки високої якості, безбілковий азот, тіамін, піакрін тощо. Воно не містить альфа‑1s-казеїну, який є основним джерелом алергічних реакцій на коров’яче молоко. Тому козяче можуть пити й алергіки. Також у ньому більше калію, магнію, фосфору і кальцію, ніж у коров’ячому, воно позитивно впливає на діяльність серцево-судинної системи, нормалізує обмінні процеси в організмі. А сироватка з цього еліксиру здоров’я входить до складу багатьох лікарських засобів.