Попри таку незліченну кількість маків рвати їх тут заборонено.
«Квіти, умієте душу зігріти, Бо й самі ви — душа землі…»
У минулому номері ми розповідали про те, як на Волині на полі фермерського господарства «Лілі–Лайн» розцвіло аж три мільйони тюльпанів. Сьогодні, як ви здогадалися із заголовка, який ми позичили у поетеси Надії Красоткіної, також мова піде про квіткові моря, але створені Богом
Мабуть, усі українці чули про Долину нарцисів, що в урочищі Кіреші на Закарпатті. Тут на площі близько 250 гектарів навесні розпускаються ці квіти, котрі перебувають на межі зникнення і занесені до Червоної книги України. Тисячі туристів з’їжджаються помилуватися красою нарцисів вузьколистих. Зазвичай у природі вони ростуть на гірських масивах, а урочище Кіреші розташоване на висоті всього 100–120 м над рівнем моря. Пояснюючи такий феномен, учені сходяться на думці, що вода в період танення льодовиків, стікаючи з гір, принесла цибулинки на низовину, де вони акліматизувалися.
Свого часу цьому найбільшому у світі природному масиву нарцисів загрожувало знищення: радянські управлінці планували переорати землі для вирощування сільськогосподарських культур. На щастя, цього не сталося. Тепер Долина нарцисів неподалік Хуста входить до складу Карпатського біосферного заповідника, а в місті діє музей цих квітів.
Проте така унікальна і неймовірно красива місцина — не єдина квітуча долина у світі. На планеті чимало дивовижних куточків природи, які варто побачити бодай на світлинах.
Один із них — національний парк «Долина квітів» у штаті Уттаракханд на північному заході Індії. Він створений задля збереження рідкісної високогірної флори, якої тут налічується близько 500 видів, і розкинувся на 8 км уздовж однієї з найвищих вершин Індії – Нанда–Деві.
Місцеві жителі переконують, що парк є домівкою чарівних фей. У такі казки, звісно, вірять не всі, а от рідкісні рослини і тварини тут справді водяться. Серед заростів ромашки, орхідеї, календули, анемони у долині трапляється й унікальний блакитний мак, якого немає більше ніде на планеті. Але побачити цю красу на висоті 4000 м дуже складно: до Долини квітів добиратися не менше доби. Як правило, туристи відвідують парк з червня по жовтень, в інші місяці там лежить сніг. 2005 року Долину квітів внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Між густими лісами Каліфорнії та узбережжям Тихого океану простяглася долина білосніжних калл.
Вона обрамлена гігантськими секвоями з одного боку і стрімкими хвилями з другого. Неповторним краєвидом захоплюються навіть бувалі мандрівники. Для відвідувачів тут збудували спеціальні доріжки та містки, відхилятися ж від маршруту не радять: у заростях калл є багато ярів, росте ядовитий плющ і кропива. Найкрасивіше тут у березні.
У каліфорнійській пустелі Мохаве, в Долині антилоп, безкраї простори щовесни вкриваються яскравим килимом маків.
Тривалість та інтенсивність їхнього цвітіння і навіть аромати щоразу міняються через непередбачуваність тутешньої природи. Сфотографувати квіти непросто, адже сильні пориви вітру буквально збивають з ніг, а самі маки безперервно колишуться, наче хвилі, та й цвітуть вони зовсім недовго. Бігати лугами і збирати букети суворо заборонено — з 1971 року Долина маків стала національним заповідником, а сама квітка є одним із символів штату. Для романтиків, які з’їжджаються сюди помилуватися маковими полями, прокладено 11 км стежинок, виходити за межі яких не можна.
Не менш мальовничими є і рукотворні квітучі долини. Про це — у наступній «Цікавій газеті на вихідні».
Надія АНДРІЙЧУК
