«Постійність пам’яті» (1931 р.).
«Поки всі роздивляються мої вуса, я, сховавшись за ними, роблю свою роботу»
Якщо запитати, чи чули ви про художника Сальвадора Далі (1904—1989), мабуть, небагато знайдеться людей, які дадуть негативну відповідь. Але те, що він не тільки писав картини, на жаль, є не настільки відомим фактом. Скільком видадуться знайомими назви «Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим», «Андалузький пес», «Destino», овосіпед? Так, всесвітньо відомий іспанець приміряв на себе ролі скульптора, письменника, сценариста, винахідника. Він створив стільки всього, що в світі є три музеї, повністю присвячені його роботам: у Фігерасі (Іспанія) — рідному місті Далі, Парижі (на пагорбі Монмартр) та Сент-Пітерсберзі (Флорида, США). Його творчість не всім зрозуміла, картини і винаходи шокують, але не запам’ятати його неможливо
Погодьтеся, найперше, що спливає в пам’яті при згадці про Сальвадора Далі, — це його вуса. Він із дитинства проявляв ексцентричний характер, який не змінився протягом усього життя: мав специфічні смаки, вирізнявся серед інших поглядами, манерами, зовнішнім виглядом. Любив носити довге волосся та одяг старовинних фасонів, ніколи не стримував себе у висловлюваннях. У такий спосіб, як і творчістю, намагався довести свою унікальність: у п’ятирічному віці батьки сказали, що він є реінкарнацією свого старшого брата, якого теж звали Сальвадором і який помер за дев’ять місяців до народження генія. Якби не це, хтозна, чи почув би світ про сина іспанського нотаріуса — видатного художника Сальвадора Феліпа Жасінта Далі і Доменек, маркіза де Пуболь…
Не варто кохати жінку всією душею, проте інакше не виходить.
І хоча титул був отриманий художником лише наприкінці життя, у 1982 році, як і інші нагороди, зокрема членство в Академії витончених мистецтв Франції, Великий хрест Ізабелли-католички, який вручався самим королем Іспанії Хуаном-Карлосом І, визнання і популярність митець отримав значно раніше. Його перша персональна виставка відбулася у 1925 році, коли Далі минув двадцять перший, а 1929-й приніс знайомство із майбутньою дружиною Галою, яка зробила чималий внесок у досягнення чоловіком успіху.
Сальвадор Далі завжди був у русі, випромінював енергію і фонтанував ідеями. Він брався за все. Ще у студентські роки почав писати нариси про відомих художників. У тому ж таки 1929-му відбулася прем’єра фільму «Андалузький пес», до якого він написав сценарій у співавторстві з режисером Луїсом Бунюелем. Відомою є і серія світлин «Вуса Далі» та знімок «Далі Атомікус», більш відомий як фото художника з кішками у стрибку. Сальвадор є також автором ескізів ювелірних виробів. Їх можна побачити у музеї Далі у Фігерасі, який, до речі, митець сам же і створив. Ну от і як тут по-хорошому не позаздрити такій енергійності?
А щодо картин, то багато хто помиляється, пов’язуючи Далі лише із сюрреалізмом. Художник шукав шлях до свого «Я», пишучи у стилі імпресіонізму, постімпресіонізму, реалізму, експресіонізму тощо. Повірте, ви не зможете відвести очей від портретів, написаних його рукою. Це ніби зовсім інший Далі, мало відомий. І однозначно можна сказати: якщо вам вистачить терпіння переглянути всі 1116 картин, розміщених у «Wikіart», ви точно знайдете декілька, які припадуть вам до душі.
Цікаві факти
* Сальвадор Далі розробив логотип «Чупа Чупса». Зі зростанням популярності карамелі Енріке Бернат звернувся до свого земляка з проханням створити щось, що б легко запам’ятовувалося. Менше ніж за годину художник передав йому картинку із зображенням ромашки із назвою льодяника всередині, яка розташовувалася не збоку цукерки, як раніше, а вгорі. Донині цей логотип дійшов у дещо зміненому вигляді. До речі, за його створення митець попросив не гонорар, а коробку карамелі щодня, оскільки був ще тим ласуном.
* Бувало, Далі підписував контракти, які згодом відмовлявся виконувати. В таких випадках дружина Гала закривала його в майстерні, доки він не закінчував роботу.
* Домашнім улюбленцем художника був… гігантський мурахоїд, з яким маестро гуляв вулицями Парижа і якого навіть брав із собою на світські вечори.
* Винаходи Далі також були незвичними. Серед них можна виділити пластикове крісло, що застигає, набувши форми людини, яка у нього сіла; накладні нігті із маленькими дзеркальцями; манекен-акваріум; овосіпед — транспортний засіб у вигляді прозорої кулі, яка всередині містить сидіння для однієї людини.
* Митець також пробував себе і в ролі дизайнера одягу. Його сукні вирізнялися і дивували — ще б пак, адже мали різноманітні анатомічні накладки, а особливо приголомшували додаткові груди, які чіплялися до спини. Далі вважав, що вони зроблять переворот у моді.
«Якби люди ходили голими, світ одразу став би чеснішим»
Цитати Сальвадора Далі
«Бігти попереду історії набагато цікавіше, ніж описувати її».
«Поки всі роздивляються мої вуса, я, сховавшись за ними, роблю свою роботу».
«Що я їм, я знаю, що роблю — ні».
«Навчання намагалося зробити з мене стандартного ідіота, я ж як мінімум був нестандартним».
«Якби люди ходили голими, світ одразу став би чеснішим».
«Минуле — це вигрібна яма, з якої важко з часом діставати забуті там алмази».
«Я поважаю будь-які переконання і насамперед ті, які не сумісні з моїми».
«Не варто кохати жінку всією душею, проте інакше не виходить».
«Людям не обов’язково знати, чи я жартую, чи кажу всерйоз, так само, як це не обов’язково знати мені самому».
«Не бійтеся досконалості, ви її не досягнете».
