Закладена бомба в душі вибухає не одразу

Сьогодні мало не щодня із фронту приходять трагічні звістки. А ті, хто звідти повернувся, продовжують воювати навіть тут. Психіка бійця, мов решето, продірявлена війною. Мало хто відважується про це говорити. Відверто до болю про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» пише Анатолій Дронгаль, боєць АТО: «Бомба, закладена війною, вибухає не одразу, через декілька років... Спочатку ти ще солдат, справляєшся сам. Потім тебе дратує душевний дискомфорт, починає рвати, тягне назад у чесність війни. Все, що тримає вдома, і те, про що думаєш безсонними ночами, воює всередині тебе. Починаєш глушити в собі незрозумілі почуття, втомлюєшся від набутих там рефлексів. Ти не можеш знайти себе в цій «цивільній» системі цінностей. Усе частіше почуваєшся самотнім в оточенні людей, де немає таких, як ти. Берешся шукати спокій, і саме тут починається твій кінець... Найбільше, чого не розуміють знайомі, — це те, що той, учорашній, «ти» помер тоді, коли вперше відчув, як відступає страх... Із того моменту з’явилася інша людина, інший світ...»
Не залишайтеся байдужими до їхнього болю!

23 травня
Сонце (схід – 5.18, захід – 21.13, тривалість дня —15.55). 
Місяць у Діві, 8–9 дні Місяця. 
Іменинники: Симон, Таїсія, Семен, Василь, Лаврентій. 

24 травня
Сонце (схід – 5.17, захід – 21.14, тривалість дня — 15.57).
Місяць у Діві, Терезах. 9–10 дні Місяця.
Іменинники: Кирило, Мефодій, Костянтин, Ростислав.

Хтось досі не забув про знищену могилу рідної людини

Пам’ять буває різна: помпезна, криклива, навіть агресивна. А буває тиха й непомітна, але тривка. Приклад такої спостерігаю вже кілька років

...Дорогою на роботу проходжу через меморіал Вічної Слави. Як відомо, на цьому місці до 1970-х років було давнє кладовище, де ховали і православних, і католиків. Під час Першої світової з’явилися могили  військових. Споруда, яку знаємо як Будинок панахиди, була цвинтарною капличкою. Коли почали облаштовувати меморіал, то кладовище ліквідували. Однак перепоховання не зробили, кажуть краєзнавці. Тому там, де стоять пам’ятники, де гуляють мами і  тусується молодь, лежать чиїсь кістки.
Так-от, щороку у квітні-травні на одному й тому ж місці на меморіалі «Вічна Слава» з’являються штучні квіти. А цьогоріч встановили символічну огорожу зі стрічок. Вочевидь, хтось досі пам’ятає рідну могилу і вшановує померлих.

Сергій НАУМУК

«Пройшла гроза і землю освіжила»

23 травня вшановується апостол Симон Зилот. Земля в цей день вважалась іменинницею, працювати на ній було заборонено, оскільки вона повинна відпочивати. Тому люди ходили по лісах і дібровах, збирали різні трави, яким приписували особливу цілющу силу. Наші пращури помітили, що холодний день на Симона обіцяє хороший урожай зернових культур.
За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Валентини Набоки, 23 травня – мінлива хмарність, місцями невеликий короткочасний дощ, гроза. Вітер південно-східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 8–13, вдень – 21–26 градусів тепла. 24-го – мінлива хмарність, вночі місцями невеликий короткочасний дощ, гроза, вдень – короткочасний дощ, гроза. Вітер північно-східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 10–15, вдень – 19–24 градуси. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 23 травня було 2007 року — плюс 32, найхолодніше — 1959-го — плюс 1 градус. Радіаційний фон по області становить 0,010 мілірентгена за годину.
У Рівному 23 травня триматиметься похмура погода, але вдень можливе недовге прояснення. Без опадів. Температура повітря – 15–25 градусів, 24-го – 17–23  градуси із позначкою «плюс».

Плюси та мінуси заробітчанства
 

Праця в інших країнах – тяжка доля мільйонів українців. Це завжди непросте моральне і фізичне випробування. Але, як сказав хтось із мудрих, «якщо добре подумати, то з кожного мінуса можна зробити плюс»

Тож пошукаймо ці плюси.  В час, коли Україна лише мріє про Європу, наші земляки вже там і добре знають, яким є європейський світогляд та устрій життя. І, повірте, повернувшись до рідних домівок, жити вони хочуть не гірше. А звідки-то в нас узявся досвід і технології вирощування тепличних овочів, ремонтантних видів ягідних культур, карликових садів тощо? Чи ж не «привезено» все це заробітчанами? Нині наші земляки найчастіше вирушають працювати до Польщі та Чехії – це територіально близько, і якщо в Україні мінімальна заробітна плата зараз становить близько 3,5 тисячі грн, то там вони отримують у 5—7 разів більше. Хочеться вірити, що не за горами ті часи, коли українці повернуться на батьківщину й успішно застосовуватимуть свої вміння і європейський підхід до праці. Бо ж, як розмірковувала знайома заробітчанка, «тільки відірвавшись від рідної землі, ти розумієш, якою вона для тебе є дорогою — ніякі блага і ніякі гроші не замінять усмішок батьків, обіймів коханого, сяйва допитливих оченят твоїх кровиночок». Звісно, кожен сам вирішує, що йому робити. Скрізь є бідні й багаті, щасливі й нещасні. Сподіваюсь, що і в нас, в Україні, незабаром люди працюватимуть за гідну зарплату. Йдемо ж до Європи...
Юлія МУЗИКА

Вуличний музикант подорожує Волинню

 

Почути в центрі Нововолинська ніжні звуки сопілки – справжнє диво. Адже це не  столиця і не «маленький Париж», а провінційне промислове містечко, однак із подихом Європи, яка поряд – усього за якихось 20 кілометрів!
Неповторну атмосферу для нововолинців створював на бульварі Шевченка музикант із княжого міста Олег Тарасюк (на фото). Перехожі зупинялися, щоб насолодитися  живими витонченими звуками таких знайомих мелодій у виконанні цього талановитого чоловіка, в руках якого маленький інструмент виспівував весняною пташкою. 
Раніше пан Олег грав на кларнеті, але через хворобу м’язів  рук змушений був освоїти сопілку. Сьогодні він їздить містами Волині, даруючи їхнім мешканцям добрий настрій. Із нотками жарту музикант каже, що не зникло бажання це робити навіть після того, як «доброзичливці» зневажливо повідомляли  мамі, що її син жебракує. У його репертуарі налічується майже 50 пісень. Знають Олега Тарасюка як учасника колишнього ансамблю «Оваднівські музики». Довелося йому попрацювати й у сусідній Польщі, де знадобилися знання англійської та німецької мов. А про те, що чоловік має хист поета, свідчить складений ним вірш:
Цвіти, мій краю пісні лісової,
Русалки, Лева, Мавки  й  Лукаша, 
Не знайдеш більше ти землі такої
Ніколи – бо це серце і душа.
Алла ЛІСОВА