Увічнили пам'ять воїнів-волинян

Увесь колектив навчального закладу вишикувався на урочисту лінійку, прийшли представники міської влади, бойові побратими, його сім’я — ​батьки, дружина, діти. Напевно, ніхто, як сказано на сайті міськради, не міг стримати сліз, коли говорила мама героя Надія Романівна. Вона зверталась до сина з такими проникливими словами: «Ти був патріотом, ти так любив свою країну, що залишив свій дім, родину й пішов її захищати. У тебе підростає два сини, які хочуть продовжувати твою справу, вони мріють стати військовими й оберігати свою країну, бо в нас вона — ​одна. Уже твоїй донечці чотири рочки. Їй так хочеться, щоб татко потримав її на руках».

На жаль, щасливе життя родини обірвала звістка про напад бойовиків на блокпост 51–ї окремої механізованої бригади, у якій служив Олександр. Він загинув 22 травня… Йому було лише 36. У перші дні оголошення мобілізації Олександр з’явився до військкомату. І вже незабаром отримав повістку. Троє неповнолітніх дітей, мабуть, могли б стати причиною для того, аби не йти до лав Збройних сил України. Проте Олександр не став шукати легкого шляху. Указом Президента України у квітні 2015 року Олександр Артемук нагороджений посмертно медаллю «Зихиснику Вітчизни».

А у Володимирі–Волинському на стіні загальноосвітньої школи № 3 увіковічили пам’ять ще одного випускника цього навчального закладу Ігоря Балабоскіна, який загинув на Сході України. Він похоронений у Чернівцях, де проживає його родина.

Марина ЛУГОВА