«Червону картку» треба давати всім. Але це — найкращий сценарій для Кремля…
У Верховній Раді деякі народні депутати почали збір підписів за імпічмент Президента України Петра Порошенка. А кому б ви найперше вручили «червону картку», тобто відправили у відставку: главі державі, уряду чи парламенту?
Микола ТАРАСЮК,
батько Героя України Івана Тарасюка, загиблого на Євромайдані (с. Залісоче Ківерцівського району):
— У першу чергу я вручив би «червону картку» Верховній Раді. Чому? Бо сьогодні в парламенті, зокрема в «Опозиційному блоці», половина тих, хто був і при Януковичу. Це продажні люди, яким не місце у законодавчому органі держави. Хочеться сподіватися, що на наступних виборах прийдуть інші — ті, хто справді вболіватиме за народ. Тоді й корупцію буде подолано, і реформи запрацюють ефективно, а поки що вони лише задекларовані.
Я, до речі, цими днями побував у Києві на черговому судовому засіданні з приводу загибелі Небесної сотні. Чотири роки триває розслідування! А чому так довго і безрезультатно? Скажу так: якби всі батьки, які похоронили своїх синів чи лікують після важких поранень, пішли у партію БПП, то воно б закінчилося за чотири місяці. Я це кажу не безпідставно. І до нас із дружиною приходили «агітатори», правда, не від БПП, а від «Батьківщини». Ми сказали, що наш син не був ні в якій партії і ми ні до кого не будемо примикати. Уявіть, лише в лютому цього року нарешті на вимогу батьків загиблих на Майдані купили сучасне устаткування, щоб зробити балістичну експертизу. Більші сили треба дати на розслідування, а то судове засідання відбувається раз на тиждень, інколи — два. Тому так і затягнулося. І комусь це потрібно. Такого б не було, якби в країні був справжній лідер. А його нема, і я особисто не бачу, за кого голосувати на наступних президентських виборах.
Володимир ФЕСЕНКО,
політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» (м. Київ):
— Нікого. Я вважаю, що у нас залишилося мало часу до чергових виборів: менше року до президентських, півтора — до парламентських. Нехай допрацьовують і виконають хоча б частину своїх обіцянок. Зараз займатися «червоними картками», штучними інституційними кризами — це більше втрат і проблем, більше збитків. Це не вирішить наявних негараздів, а лише їх ускладнить. Так що — нікого.
Володимир КАРПУК,
народний депутат України V та VI скликань (м. Луцьк):
— Якщо виходити суто із політиканства, то у відставку треба відправляти всіх. А якщо враховувати реальну ситуацію на сьогодні, агресію, то це — найкращий сценарій для Кремля, який зацікавлений у втягуванні України у внутрішньополітичну боротьбу, у бої без правил. Кинути країну в хаос, зруйнувавши усі гілки влади, можуть мріяти не просто безпринципні люди, а чіткі прихильники Кремля. А особи, які підписують звернення про імпічмент, розуміють, що наближаються президентські вибори… Також ведуться розмови про дочасні, така думка розглядалась і в Адміністрації Президента, — щоб провести разом і президентські, і парламентські вибори… Все це політиканство, яке на руку тільки тим, хто хоче зруйнувати Україну.
Валентина МИХАЛЬСЬКА,
художниця
(с. Хворостів Любомльського району):
— «Червону картку» варто б дати одночасно всім. І в першу чергу — Президенту. Він обдурив виборців. Багато наобіцяв і мало виконав. Дав слово закінчити війну, поліпшити життя народу, а що маємо? На Сході й досі гинуть наші хлопці, люди на межі бідності. Полиці магазинів, аптек ломляться від продуктів, медикаментів, а прості українці не можуть їх купити. Президент і його команда хваляться підвищенням мінімальної зарплати, але ті, хто її мають, багатшими не стали. А керівники держави й уряду вдають, що цього не бачать, не чують нарікань. Відчуття таке, що народ живе окремо від них, а вони — від нього. Але ж хочеться, щоб і Порошенко, і Гройсман, і Парубій пішли не з ганьбою. Що б ми не говорили, у їхній діяльності є й позитив. Є Україна, її мова, хоч зі скрипом, але йдуть реформи. То, може, дати ще один шанс виправитися? А не зроблять цього — на їхнє місце прийдуть інші, які не займатимуться демагогією, а робитимуть усе, щоб поліпшити ситуацію.
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Влада збанкрутувала. Рівень довіри до неї мінімальний, опитування сигналізують: «Хлопці, сушіть весла». Тому «червона картка» — всім одночасно гілкам влади. Станом на сьогодні вони зайшли в глухий кут. Який вихід? Це ж очевидно. Не впоралися із проблемами, загрозами, війною — не можете чи не хочете, «шановна владо», правляча, законодавча, виконавча, — визнайте неспроможність і недієздатність. Ідіть у відставку. Для багатьох держав це природний процес. Дуже звичний у процедурному перебігу для європейських країн. На жаль, у нас все інакше.
Богдан ШИБА,
луцький міський голова
2006–2010 років
(м. Луцьк):
– Треба відправляти на відпочинок усю Верховну Раду. Тому що цей орган в умовах парламентсько-президентської республіки спромігся остаточно себе дискредитувати. Парламент гібридний — війну війною не називає, придумуючи щось чудне. Депутати не ухвалили жодного закону, який би довів до кінця хоча б одну з реформ. Натомість приймають якісь куці і недолугі документи, чим заплутують ситуацію в державі ще більше. Нинішні народні обранці показали свою повну безвідповідальність, бездіяльність. Треба обирати новий склад.
Олександр ГУЧ,
активіст Євромайдану, сільський голова
(с. Дерно Ківерцівського району):
— Я б відправив у відставку Петра Порошенка. Президент багато що гарантував та обіцяв, але не дотримав своїх слів. На хвилях патріотичного піднесення він прийшов до влади, а своїми діями дискретував себе в очах людей, погасивши оту українську надію, яку породила Революція гідності. Більше скажу, я розчарований у ньому і як у людині, і як в очільнику країни. Звичайно, є й позитивні справи, але ниточки з бізнесом знеславлюють його як главу держави.
Рейтинги Порошенка у 2014 році почали набирати оберти. Для мене особисто було чітко зрозуміло вже тоді, що особа, яка йде з великого бізнесу у владу, не дбатиме за простих людей, а захищатиме власні інтереси. Така людина приходить на пост Президента не заради Батьківщини, а задля збереження і примноження власних статків. Сьогодні це підтвердилося.
Богдан БУТКЕВИЧ,
ведучий на телеканалі «ЕСПРЕСО TV»
(м. Київ):
— Абсолютно не бачу сенсу у таких діях депутатів, адже Президенту залишилося перебувати при владі менше року. Що ж вони такі хоробрі у 2016 чи хоча б 2017 році не були? А так — це лише передвиборчий піар. Я особисто відправив би у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Ця людина провалила реформу. До того ж не хотілось би, щоб він мав вплив на результат виборів. А він матиме, тому, що це — поліція. І в силовиків є шанси отримати ще більше повноважень.
Володимир ЛИТВИНЮК,
судинний хірург Волинської обласної клінічної лікарні, заслужений лікар України (м. Луцьк):
— На мою думку, це — «гра на публіку». Люди, далекі від політики, можливо, й повірять у щирість намірів народних депутатів. Але більшість українців розуміє, що реалізувати процедуру імпічменту, коли до нових президентських виборів залишилося менше року, не реально. І чому наші обранці спохопилися лише зараз, а не торік чи позаторік? Боялися?
На мою думку, це — «гра на публіку». Люди, далекі від політики, можливо, й повірять у щирість намірів народних депутатів. Але більшість українців розуміє, що реалізувати процедуру імпічменту, коли до нових президентських виборів залишилося менше року, не реально.
Я у теперішніх умовах не став би нікому з керівництва держави вручати «червону картку», бо це призведе до подальшого розвалу й занепаду країни. Адже гідних кандидатур на найвищі посади у нас нема. Не існує і законодавчих «рамок», які б змушували владу працювати чесно, фахово, прозоро, дотримуючись чітко визначеного курсу. І наші парламентарі замість порожніх балачок повинні були прийняти такі закони, які б забезпечили стабільність. Інакше вибори нічого не змінять. А збір підписів за імпічмент Президента, вважаю, розпочали для того, аби створити видимість уболівання за Україну, хоча самі розуміють, що це марна справа.
Надія БАБЧАНЕК,
начальник відділення поштового зв’язку (с. Кідри Володимирецького району Рівненської області):
— Уряд у першу чергу відправила б у відставку, бо не згідна з тими об’єднавчими процесами, які тривають в Україні. Маю на увазі об’єднання і територіальних громад, і в системі Укрпошти. Багато людей будуть, як кажуть, викинуті за борт. А ті, хто залишиться, важко працюватимуть. Постраждає внаслідок скорочення штату і передплата преси, і продаж товарів, від якого ніхто не відмовиться. Це катастрофа! Я вже на пенсії, тож можу в будь-який день звільнитися. Але ж думаю про ту іншу людину, котра прийде на це місце, тому і вболіваю за результати новаторських процесів, які розпочалися в нашій галузі.
Олександр ГОЦКА,
генеральний директор ТОВ «БРВ — Україна»,
(м. Нововолинськ):
— Вважаю, що зараз такого не варто робити. Це просто політичні заяви, щоб не допустити до другої каденції Президента Порошенка. Очевидно, треба дочекатися закінчення терміну перебування його на посаді, а там будемо вибирати. Те ж саме сказав би про уряд. Навіть більше — відзначив би позитивний поступ у його роботі. І не лише в плані будівництва доріг, хоча це дуже важливо. При попередніх Україна була багатшою, не було війни, але цього ніхто не робив. Як керівник підприємства можу сказати, що покращився клімат для виробників, нема утисків від контролюючих органів, чітко працює система повернення ПДВ. Швидше за все варто було би поміняти склад Верховної Ради, який не демонструє ефективної роботи для країни та її громадян.
Данило АРШУЛІК,
пенсіонер (м. Луцьк):
— Розпустив би парламент, бо ніякої реальної роботи депутатів я як звичайний пенсіонер не бачу. Президент і голова уряду ще стараються щось робити. А у Верховній Раді затягують будь-які питання: чи то створення Антикорупційного суду, чи скасування недоторканності. Там лише йде боротьба за владу. Неможливо дивитися, коли голова парламенту впрошує депутатів зайняти робочі місця. Поведінка деяких представників народу, як-от Парасюка, не витримує жодної критики. Про корупцію вже мовчу: половину депутатів розлучилися з дружинами, щоб не декларувати статки.
Микола ВЕЛЬМА,
редактор громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини» (м. Ковель):
— Якщо імпічмент оголошувати, то всім. Але, я розумію, що це — нереально, тим паче не так багато часу залишилося до чергових виборів і Верховної Ради, і Президента, відповідно й уряд також зміниться. Я думаю, що варто зачекати, а тоді обрати тих людей, кого вважатимемо достойними. От тільки знову б не помилитися, а потім не бити себе по лобі, що ми неправильно проголосували. Думаймо, вирішуймо — і буде все гаразд.
Віктор ТАРАСЕНКО,
член ради Всеукраїнської спілки шахтарів-інвалідів, заслужений шахтар України
(м. Нововолинськ):
— Як на мене, то всі гілки влади варто було би відправити у відставку. Однак ми розуміємо, що цього робити не можна. А те, що Порошенку треба оголосити імпічмент, думаю, вам підтвердить кожен другий громадянин України. Він обдурив народ. На Сході і далі гинуть наші хлопці. Якби його місце зайняв хтось інший, то, вважаю, ситуація була би кращою. Другим у черзі на звільнення поставив би парламент, де процвітає корупція — такі нардепи не достойні українського народу. І в останню чергу — Кабмін. Можливо, окремих міністрів через їхню некомпетентність варто звільнити, як-от охорони здоров’я, а в цілому позитивні зрушення помітні. Скажіть, коли ще так активно ремонтувалися дороги, як зараз? Усі попередні урядовці в цьому плані нічого не робили.
Людмила ПРИХОДЬКО,
народна артистка України (м. Луцьк):
— Усім би виписала по картці, бо їхні реформи тільки на словах і в загальних цифрах. Той, хто ходить у магазин і в аптеку, бачить всі ті «покращення». З цього приводу є анекдот. Чиновник зі сцени звітує перед громадою: «Цього року ми жили дуже добре, а наступного року будемо жити ще краще». Голос із залу: «А ми?»
Віталій ЗАРЕМБА,
депутат Волинської обласної ради, керівник СТОВ «Романів» (с. Романів Луцького району):
— Мене як громадянина не задовільняє робота усіх названих гілок влади. Проте не вважаю, що когось із високопосадовців конче потрібно відправляти у відставку. Може, це тому, що зараз я в дорозі з Волновахи до Луцька, де освячували храм на честь вояків 51-ї ОМБР, полеглих у бою з терористами, й інакше дивлюся на все.
В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України (с. Рокині Луцького району):
— Ще Президент і «жовтої картки» не мав, але так витончено бреше і думає, що народ нічого не розуміє. «Червону картку» вручив би вже за одні Мальдіви. Приголомшує така позиція, коли країна втрачає шанс, до якого йшла 300 років. Люди з вищою освітою масово виїздять сім’ями за кордон, бо тут не бачать майбутнього. А іноземці не можуть зрозуміти наших антитерористичних операцій, що тривають довше, ніж Друга світова війна. Хай визначаються керівники країни, бо за рік до виборів позбудуться не лише крісел, а й держави. Президент собі торгує з Росією і разом із прем’єром нам казки розказує, як ми добре живемо, та називає цифри, на скільки вони нам підвищили виплати. Мільйонні зарплати в управлінців, а ми кінці з кінцями зводимо. Співаки мають співати, музиканти грати, а керувати теж мають професіонали.
Бліц провели Алла ЛІСОВА,
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Катерина ЗУБЧУК, Євгенія СОМОВА, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК, Мирослава КОЗЮПА, Олег КРИШТОФ, Василь УЛІЦЬКИЙ, Олександр ДУРМАНЕНКО.