У Луцьку побував «представник Держдепу США», «ідеолог автономії УПЦ МП» і «страшна людина»
Такими епітетами нагороджують у Росії архімандрита УПЦ МП Кирила Говоруна — прихильника автокефалії української церкви, який учора виступив перед студентами СНУ та Волинської православної богословської академії
У церковних колах Кирила Говоруна знають давно, а широкому загалу ім’я архімандрита стало відомим тільки після початку процедури надання Томосу про автокефалію православної церкви в Україні.
Чи знаєте ви, що славетний фізик Ісаак Ньютон вивчав Апокаліпсис, а математик Ляйбніц писав богословські трактати?
За словами священика, цей історичний документ писав його учитель — професор Афінського університету, ім’я якого він, однак, не називає. Шанси на автокефалію отець Кирило вважає високими, але не стовідсотковими, бо інтриги Росії ще можуть зупинити хід подій.
«Чи знаєте ви, що славетний фізик Ісаак Ньютон вивчав Апокаліпсис, а математик Ляйбніц писав богословські трактати?» — звернувся до волинських студентів професор, який свій шлях у житті починав також як студент фізичного факультету. Нині він науковий співробітник Колумбійського університету, професор університету Лойола-Мерімаунт, директор Інституту Хафінгтона (Лос-Анджелес, США).
Крім успіхів у науці, професор Кирило Говорун зробив стрімку духовну кар’єру, дійшовши у церкві до високих постів. В УПЦ Московського патріархату він очолював відділ зовнішніх зв’язків. У 2009 році навіть був переведений на посаду в Москву у розпорядження патріарха Кіріла. Але «подав у відставку», яку пояснив протестом проти доктрини «руского міра». Після цього отримав запрошення в Колумбійський університет, і з тих пір працює в академічних установах США.
Архімандрит приїхав до Луцька, щоб презентувати свою книгу «Мета-еклезіологія. Хроніки самоусвідомлення церкви». З волинськими студентами та семінаристами говорив не стільки як священник, скільки як політолог, філософ та тонкий знавець маніпуляцій суспільною думкою. Аудиторії доступно пояснив значення терміну «постправда», який віднедавна з’явився в наукових словниках і означає ситуацію, коли для людей об’єктивна інформація менш важлива, ніж звернення до їхніх емоцій та особистих переконань. До речі, саме цим прийомом активно користується Росія у своїй пропаганді.