Хто захистить таких, як Алла Ткаченко?
«Я хочу жити!» — як грім у сесійній залі
Щодня тільки до Рівненського обласного онкологічного диспансеру звертається близько трьох сотень людей. Кількість хворих на цю страшну недугу зростає, і гроші на лікування родини змушені шукати самотужки. Бо помочі від держави — мало, а благодійні фонди охопити всіх допомогою не в силі
Рівнянка Алла Ткаченко, яка близько 10 років бореться з раком молочної залози, — одна з тих, хто не здається. Для того, щоб жити, вимагає у влади обіцяної законом безкоштовної медицини і ламає усталену звичку повторювати: «У бюджеті грошей немає».
Кожен 21 день Аллі Ткаченко потрібно крапати чотири ампули препарату «Герцептин», вартість яких загалом — 80 тисяч гривень. Знайти такі кошти онкохворій медсестрі нереально, тож жінка майже щоразу звертається по допомогу до обласної ради. Її знають усі: і депутати, і посадовці. Проте прохати хворій стає все важче.
Аллі — 47 років. Завдяки регулярному використанню «Герцептину» вона не лише бореться з недугою, а й навіть продовжує працювати медсестрою. Раніше обласна рада після кожного клопотання жінки перераховувала онкодиспансеру гроші на придбання цього препарату, жертвували кошти на лікування з власних кишень і депутати та посадовці. Зокрема, начальник обласного управління охорони здоров’я віддав 20 тисяч грн, за словами пані Ткаченко. Проте кілька місяців тому «Герцептин» було виключено з переліку ліків, які можна закуповувати за бюджетні кошти при недостатньому фінансуванні медичних закладів. А гроші з держказни заледве покривають потребу на зарплати та оплату комунальних. Про безкоштовні ліки майже не йдеться.
Кожен 21 день Аллі Ткаченко потрібно крапати чотири ампули препарату «Герцептин», вартість яких загалом — 80 тисяч гривень. Знайти такі кошти онкохворій медсестрі нереально.
Пані Ткаченко — єдина на Рівненщині, якій необхідне використання саме «Герцептину». Жінці не можуть робити хіміотерапію, тож єдиний спосіб врятувати її життя — раз на три тижні проводити курс лікування дорогим препаратом.
Коли «Герцептин» ще закуповували за державною програмою і у деяких областях були запаси, рівненське управління охорони здоров’я «позичало» ліки для пані Ткаченко в інших регіонах. Нині ж — нема в кого.
Алла Ткаченко приходила майже на всі останні засідання комісій облради, була на президії та сесії, зазначаючи, що для того, аби жити, уже продала квартиру, а її сестра — перукарню.
— Якщо не допоможете, мені залишиться кілька місяців, — просила онкохвора депутатів. — І усі попередньо виділені кошти на моє лікування, виходить, було марно витрачено? Невже таку жінку закопаєте? Я хочу жити, мені є для кого — у мене донька. В Одесі знайшли вирішення цієї проблеми, бо така ж, як і я, онкохвора завдяки підтримці медіа добилася купівлі ліків за бюджетні кошти.
На благання хворої більшість посадовців та депутатів переважно відмовчувалися. Частина діставала кошти з власних гаманців.
— Ви хочете когось у тюрму посадити? — апелював на її прохання голова Рівненської облради Олександр Данильчук. — Я вам свою зарплату за півроку свого часу віддав. А ви на мене тиснете. Знаєте, скільки онкохворих в області? Моя дружина також від раку померла.
Депутати вирішили надати жінці допомогу із коштів власних депутатських фондів, які на попередньому сесійному засіданні збільшили до 10 тисяч грн на кожного обранця. Втім, це вирішить її проблему тільки на червень, коли призначена чергова терапія. За 21 день доведеться знову шукати кругленьку суму на лікування…
Як зазначив Юрій Осіпчук, допомогти могла б закупівля препаратів для онкохворих на державному рівні. Але у Міністерстві охорони здоров’я наразі не можуть навіть повідомити, коли розпочнуться тендерні процедури.
Допомогти жінці можете і ви, перерахувавши кошти на її картку ПриватБанку: 4149 4996 4762 4640. Моб. тел.: 068–040–32–00.
Левко ЗАБРІДНИЙ
