Григорій ПУСТОВІТ: «Попри політичні скандали та оббріхування, у місті є команда, яка працює і показує результат»

«Іде величезна маніпуляція громадською думкою та перекручування фактів»

— Григорію Олександровичу, кажуть, що немає нічого постійнішого за тимчасове, і саме така ситуація складається зараз у Луцьку через відсутність міського голови. Як довго може тривати така невизначеність?

— Не варто думати, що ситуація в нашому місті виняткова. Подібні обставини склалися у свій час, наприклад, у Чернівцях, де також довго не було керівника. З іншого боку, це кричуще невиконання закону. Лучани мають право обирати міського голову і хочуть цим правом скористатися. Але колишня провладна більшість у міськраді, яка має кураторів у Києві, побачивши, що їхній кандидат не виграє, почала ігнорувати вибори. І в цьому криється величезна небезпека, тому що така невизначеність може тягнутися до 2020 року, коли по всій Україні обиратимуть органи місцевого самоврядування. А до цього часу потрібно якось відволікати увагу людей. Тому й накаляється обстановка. Уже не лише сесії міськради перетворюються на шоу, а й засідання виконкому. Іде величезна маніпуляція громадською думкою, перекручування фактів. Усе робиться з метою дестабілізувати ситуацію та дискредитувати чинну владну команду.

Вже перевірили тридцять об’єктів, і тільки на одному (!) були офіційно працевлаштовані люди. Всі інші трудилися нелегально, не сплачуючи податків. Це явище набирає загрозливих масштабів.

— Які конкретно факти перекручені?

— Скільки галасу було, мовляв, міська рада вкрала у лучан 2 га землі, що це маса грошей, які не надійшли в бюджет. Перша неправда в цій інформації — ​кому ж належать об’єкти продажу? Йдеться про теплиці колишнього зеленого господарства, яке попередня влада довела до банкрутства і які були передані державній податковій службі. І саме вона, а не мерія, виставила їх на продаж. Друга інсинуація: ділянку буцімто треба було продавати через аукціон, бо експерти порахували, що вона може стільки-то коштувати. Шановні! Починаючи з 2010 року, відколи я в місцевій політиці, під багатоквартирну забудову в Луцьку на аукціоні не продали жодного квадратного метра! Ділянки під будинки йшли через управління капітального будівництва і гектарами виділялися безкоштовно. На торгах продавалася тільки земля під комерційне будівництво (магазини, офіси). По суті, земля зеленого господарства була першою, яка пішла за гроші! За неї заплатили 2 мільйони 600 тисяч, щоб викупити в податкової — ​не в мерії — ​а людям розказують, які негідники у міській раді. І ніхто не запитує: чому сьогодні з кожного нового будівництва одна–дві квартири передаються громаді? Чому раніше цього не робилося? Ми переконали будівельників виділяти житло для міста, а нас ще й звинувачують у якихось незрозумілих гріхах.

«Ми змушені знімати кошти з ремонту доріг, аби заплатити медикам. У 2018–му на це має піти 110 мільйонів гривень»

— Хоча в Луцьку вже другий рік немає міського голови, обласний центр Волині знову визнано одним із найкомфортніших міст в Україні. Про що це свідчить?

— Думаю, про те, що, незважаючи на політичні скандали та оббріхування, у нас є команда, яка працює і показує результат. Рейтинг комфортності проводила незалежна іноземна організація, яка визнала місто другим за зручністю життя у країні. Оцінку проводили за 20 критеріями, серед яких — ​транспорт, інфраструктура, туризм, відпочинок… Ми бачимо, наскільки лучани креативні, які оригінальні магазини вони відкривають, які цікаві заходи проводять, використовуючи історичну спадщину. Два фестивалі — ​«Ніч у Луцькому замку» та «Луцьк Фуд Фест» — ​стали відомими в усій країні. Це візитки нашого міста, що збирають гостей із різних регіонів. Причому на фестиваль їжі міська рада взагалі не виділяє коштів, це роблять тільки організатори та спонсори. Але він себе окуповує і приносить славу Волині. Погляньте, як завдяки бізнесу оновився наш Центральний парк! Ротонда, що була синонімом руїни, перетворилася на першокласний заклад відпочинку. Таких позитивних моментів в Луцьку можна назвати чимало. Тому туристи їдуть до нас, щоб відпочити, а інші люди — ​щоб пролікуватися чи народити дитину.

— До речі, що чекає лікувальні заклади Луцька в ході медичної реформи?

— Нам не зрозуміло, що буде з так званими вузькими спеціалістами — ​лорами, окулістами, неврологами. Якщо сімейних лікарів фінансує держава, то хто оплачуватиме роботу іншої категорії медиків, яка зараз працює в центрах первинної медико–санітарної допомоги? Раніше з держбюджету на це виділялися субвенції. А зараз у нас іде гра в передову країну, коли Кабмін піднімає рівень зарплат, а грошей на це не виділяє, тому коштів до кінця року, як правило, не вистачає. І ми змушені знімати їх з ремонту доріг, аби заплатити медикам. У 2018–му на це має піти з міського бюджету 110 мільйонів гривень. Уряд каже: за вузьких спеціалістів не переживайте, все буде добре. Але ми знаємо це «добре», шукаючи мільйони на те, що наобіцяв Кабмін. Піднімати зарплати і не виділяти грошей — ​це така специфічна турбота про наших людей.

Для міської влади поліпшення матеріально–технічного стану медзакладів завжди було пріоритетом. Торік придбали дороговартісний апарат УЗД для Центру первинної медико–санітарної допомоги, томограф для стоматологічної клініки, зробили капітальний ремонт у жіночій консультації. Цього року буде здана в експлуатацію амбулаторія в мікрорайоні Вересневе вартістю 8 мільйонів гривень.

«У Луцьку засилля тіньового бізнесу, а нам кажуть, що мерії треба краще збирати сміття»

— Нещодавно міськрада проводила агітаційну компанію щодо сортування побутових відходів. Що спонукало почати роз’яснювальну роботу?

— Треба визнати, що з цим питанням ми запізнилися років на 10, і тепер мусимо надолужувати згаяне. Найперше потрібно запровадити роздільний збір сміття, щоб на полігон у Брище везти тільки те, що не можна переробити і використати. Друге — ​міська рада зараз активно співпрацює з інвесторами. Спільно з німецьким краєм Ліппе виграли конкурс роздільного збирання сміття, і саме вони передають нам досвід. Закупили сміттєсортувальну лінію, будемо розподіляти відходи. Відібраний пластик плануємо переробляти на гранули для виробництва пластикових виробів. Дерево, папір, все інше, що можна спалити, будемо спалювати. Органічні відходи в перспективі є можливість переробляти на компост. Але найголовніше — ​переконати людей у необхідності сортувати сміття. Місто закупить контейнери для роздільного збору відходів — ​органічних, твердих, із пластику. Сподіваємося, лучани з розумінням поставляться до цього, і місто навіть зможе трохи заробляти на смітті. За рахунок коштів від його переробки плануємо обновити парк сміттєвозів, контейнерів, запровадити нові технології.

— Для реалізації цього плану та багатьох інших потрібні кошти. З яких джерел планується наповнювати бюджет обласного центру?

— Основне джерело — ​податок на доходи фізичних осіб. За 4 місяці цього року він становить 235 мільйонів 800 тисяч гривень. Грошей могло би бути ще більше, якби не проблема незареєстрованих працівників. Нею зараз займається інспекція по праці. Вже перевірили тридцять об’єктів, і тільки на одному (!) були офіційно працевлаштовані люди. Всі інші трудилися нелегально, не сплачуючи податків. Це явище набирає загрозливих масштабів. І коли нам кажуть: треба краще збирати сміття, хочеться відповісти: треба, але ще більше потрібно розібратися з цим хаосом щодо офіційного працевлаштування і навести порядок. Крім того, плануємо збільшити оренду комунального майна, ставки податку за землю. Створили нове комунальне підприємство «Луцькі ринки», що займатиметься ділянками на території ринків обласного центру, які належать місту. Раніше кошти за їхнє використання отримували посередники, а ми ще й мали з ними проблеми.

Велику вигоду Луцьку приносять гранти. З їхньою допомогою плануємо замінити на сучасні світлофори та зробити ремонт частини вулиці Дубенської. У плані енергозбереження активно співпрацюємо з Північно–європейською енергетичною корпорацією (НЕФКО). Уклали з нею вже третю угоду, дуже вигідну для міста. Йдеться про кредит 5 мільйонів єврота про мільйон 300 тисяч грантових коштів, які не треба повертати. За ці гроші зробимо енергоефективними наші школи, дитсадки, інші комунальні будівлі. Коштом НЕФКО та Європейського інвестиційного банку підприємство «Луцькводоканал» замінює нині електродвигуни. Ще 5 мільйонів євро виділив нашому місту Європейський банк реконструкції та розвитку на оновлення обладнання всіх котелень та заміни тепломереж. Працюють гранти і в гуманітарній сфері. Понад мільйон євро передбачено для відновлення вежі Чорторийських. Сподіваємося, вона стане ще одним цікавим туристичним об’єктом Волині.

Ольга КУШНІР