Що читали юні волиняни за Польщі?

У 1920–х цей навчальний заклад став центром національно–освітнього життя Волині. Тут працювали відомі громадські діячі Іван Власовський, Модест Левицький, Олександр Левчанівський. Випускниками гімназії були такі відомі краяни, як громадська діячка Ірина Левчанівська, учасник проголошення Української держави в Луцьку в 1941 році Юрій Кох, командир військової округи «Турів» УПА Юрій Стельмащук та інші.

У Державному архіві Волинської області вдалося віднайти цікавий документ, який стосується гімназії, — рахунок на книжки. Звісно, це далеко не перелік усієї бібліотеки, але дає уявлення про те, що читали місцеві гімназисти.
Отож 12 листопада 1938 року луцький відділ книгарні Наукового товариства імені Шевченка (крамниця розташовувалася на вулиці Ягеллонській — нині Лесі Українки) виставив рахунок. У переліку — 43 видання на загальну суму 265 злотих 45 грошів, що приблизно дорівнювало середній місячній зарплатні викладача гімназії у ті часи.

У переліку придбаних книжок — українська класика: Іван Огієнко «Українська культура», Микола Гоголь «Загублена грамота» та «Ревізор», Степан Васильченко «Твори», Микола Хвильовий «Вибрані твори», Ольга Кобилянська «Апостол черні», Іван Нечуй–Левицький «Хмари» та «Гориславська ніч», Богдан Лепкий «Три портрети» (спогади про Івана Франка, Василя Стефаника та польського поета Владислава Оркана), Леся Українка «У пущі», «Камінний господар» та «Бояриня», Михайло Коцюбинський «Fata Morgana», Іван Франко «Захар Беркут», «Іван Вишенський», «Зів’яле листя» та «Мойсей», Василь Стефаник «Земля», Марко Вовчок «Сестри», Тарас Шевченко «Кобзар», Іван Тобілевич «Суєта», Марко Черемшина «Вибрані твори».

1 грудня 1939 року більшовики закрили Луцьку українську гімназію. 

Серед зарубіжних метрів знаходимо Проспера Меріме «Кармен», Мігеля Сервантеса «Дон Кіхот», Йоганна Гете «Страждання юного Вертера», Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату», Генріка Ібсена «Пер Ґюнт», Джозефа Роні–старшого «По вогонь», Джека Лондона «Оповідання», Джорджа Гордона Байрона «Мазепа», Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта», Гергарта Гауптмана «Візник Геншель», Германа Зудермана «Литовські оповідання».

Є в переліку і твори тодішніх сучасників. Зокрема, перший повний український переклад «Пісні про Роланда» Василя Щурата, тритомник Уласа Самчука «Волинь», Євгена Маланюка «Земна Мадонна», Наталени Королеви «Без коріння», повість «Революція йде» Галини Журби, яку називали провісником доби культурного відродження.

На жаль, не знаємо, чи були закуплені зазначені в рахунку книжки, адже навчальний заклад мав труднощі з фінансуванням і не раз звертався до української громади з проханням про підтримку коштами. А 1 грудня 1939 року більшовики закрили Луцьку українську гімназію.