А я на морі —  на «зеленому» морі... 

  Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Точно поїду на риболовлю, вже п’ять років не був. Можливо, візьму участь у змаганнях, я ж свого часу був чемпіоном України зі спортивної риболовлі. На Світязь також збираюся. Планую до хлопців своїх з’їздити влітку (в зону ООС. — Ред.). Не знаю, чи буде нагода вибратися за кордон. Крім того, мені в Єгипет не можна, бо ця країна має з Росією пряму угоду про видачу злочинців, а я ж — «каратєль». Щоправда, поки детально не планував відпустки, бо ще закон про Антикорупційний суд не ухвалений... А щодо грошей, то зарплата є, відпускні будуть — вистачить. У Шацьку багато грошей не потрібно, тим паче я прихильник відпочинку з наметом. 

  Віра МАРТИНЮК, 
багатодітна мама (м. Володимир-Волинський):
  — О-о,  це непроста тема. У багатодітній сім’ї (у подружжя Мартинюків росте дві пари близнят і одна трійня. — Ред.) кожна копійка на рахунку. Тим більше, як у нас, — ми ж будуємося, викінчуємо другий поверх свого  будинку. Зазвичай дозволяємо собі влітку хоч один-два рази побувати на Світязі. І коли настає тепла пора, то діти нагадують: «Мам, а ми скоро поїдемо купатися?» чи «Ти ж обіцяла...» 
А тепер ми мріємо про Карпати. Я там один раз була, а діти наші й не бачили, які ті гори. Поки що ми з чоловіком не підраховували, скільки треба коштів для нашої сім’ї на таку поїздку. Бо це ж і за житло заплатити, і прохарчуватись — у копієчку влетить. Добре, що в нас є свій транспорт — бус, то хоч із цим нема проблем. Але знову ж таки — бензин чималу суму «потягне». Діти наші знають про ці плани. Вони радітимуть, коли мрія здійсниться. Дасть Бог, так і буде,   побачимо карпатську красу. Ну не цього літа, то наступного...

  В’ячеслав ХІЛЬЧИШИН, 
доброволець батальйону «Айдар» 
(м. Сарни  Рівненської області): 
  — Я нещодавно одружився й планую з дружиною Оленою поїхати  відпочивати на море в Одеську область — у санаторій у селищі Сергіївка. Мені, як інвалідові та учаснику АТО, безкоштовну путівку на оздоровлення має надати управління соціального захисту, а за дружину треба платити. Це найближчі плани. А восени розпочну тренування з плавання, бо збираюся взяти участь в «Іграх нескорених».

  Іванна КОСТЮК, 
завідувачка амбулаторії загальної практики — сімейної медицини 
(с. Ветли Любешівського району):
— На жаль, зарплати у сільських лікарів такі, що відкладати гроші на оздоровлення та відпочинок нема змоги.  Та й одночасно з чоловіком узяти відпустку неможливо, мусить же хтось надавати допомогу людям. Отже, нам доводиться  відпочивати по черзі. До того ж у Ветлах є ще й маленьке стаціонарне терапевтичне відділення на 5 ліжок, де лежать хворі, а це дуже велика відповідальність. Тому навіть  на 2—3 дні вирватися із села  буває складно.
Нині у розпалі підписна кампанія. Щодня, завершивши прийом, доводиться сідати за комп’ютер і оформляти декларації з пацієнтами. Звертаються і жителі Ветел, і сусіднього села Невір. Хочеться сподіватися, що  реформа галузі охорони здоров’я  та  зміни у фінансуванні первинної ланки медицини  посприяють тому, щоби праця лікарів була належно оцінена. Але поки що це лише обіцянки, а  тому про відпочинок на заморських курортах не мріємо. Радіємо, як вдається поїхати всією сім’єю на вихідні на озеро Біле чи в Карпати.  Витрати мінімальні, хіба що на пальне. Ночуємо у палатці, харчі беремо із собою, хлопцям подобається підніматися в гори, варити кашу на вогнищі та співати з татом під гітару. Але це буде трохи згодом, бо зараз  старший син Віталій складає ЗНО. Він у нас — випускник, визначається, куди вступати, однак із медициною пов’язувати життя не планує.

  Лариса РУДУСЬ, 
начальник відділення поштового зв’язку 
(с. Шклинь Горохівського району): 
— А ніскільки... По-перше, відпустку в цьому році вже відгуляла за графіком ще у квітні. Й нікуди не їздила — вдома трохи відпочила. По-друге, якось так складаються обставини, що із сімейного бюджету не дуже й виділиш на відпочинок — у хазяйстві для цих коштів знаходяться «дірки». Ото поки діти росли, то вони, мабуть, були стимулом нам із чоловіком до поїздок — хотілося їх оздоровити і світу показати. Тож бували і на Світязі, й на Хрінниківському водосховищі, й у Карпатах. А тепер діти вже самі мандрують, а ми — вдома, бо хазяйство тримає, нема на кого покинути.

Можемо відпочити на Світязі  день–другий. Тобто, не маємо навіть такої мети, щоб вибратися на якийсь курорт чи до моря.

Хоча, звичайно, хотілось би побувати на морі, якого не бачила. Але зараз і для мене, і для багатьох односельчанок головним є «зелене» море, тобто городи. Або «польське» — у нашому селі чи не з кожної хати жінки їздять за Буг на сезонні роботи, зокрема на збір полуниць. Ось так і «відпочивають»... 

  Руслан ХОМИЧ,
голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с. Кроватка Рожищенського району):
— Відверто кажучи, цього року не поїду нікуди. Планувати, що будуть гроші на відпустку не випадає, бо спочатку треба розрахуватися з кредиторами. Крім того, сільська рада, де орендую землі, підняла плату на 66 відсотків. Але якби була можливість, то поїхав би у Карпати або в Херсон. Щодо витрат, то нині треба розраховувати витрати на проживання, розваги і харчування мінімум по 500–1000 гривень на людину щодня, тобто на двох тижнева відпустка обійдеться в 7 тисяч гривень.

  Віктор ПОЛІЩУК,
голова Устилузької об’єднаної територіальної громади (м. Устилуг Володимир-Волинського району):  
— Планую поїхати на Мальдіви – як Президент. Звичайно, жартую, оскільки не маю фінансової спроможності відпочити і в скромнішій закордонній країні. Якщо серйозно, то грандіозних планів із сім’єю не будуємо, як оптимальний та економний варіант — відпочинок на Світязі, тут недалеко, де все своє, рідне. Поки що  навіть думки поїхати далі за моря-океани не допускаємо. Адже відразу виникає запитання: «А за що? За які кошти?» Ми ж не президенти, що можемо дозволити собі відпочивати на Мальдівах за сто тисяч доларів! Ми, звичайні люди, маємо маленькі мрії, одна з них — поїхати в Карпати.

  Микола ПОЛЯКОВ, 
керівник гуртка «Гончарство» районного Будинку школяра, член Національної спілки майстрів України 
(смт Локачі):
  — Ми любимо подорожувати сім’єю. Випадає можливість — сідаємо в машину і їдемо. Недавно побували у Закарпатті — у Береговому на термальних водах. Плануємо і подорож на море. Можливо, в Одесу. У Крим однозначно не поїдемо, бо там ніхто не гарантує нам безпеку. Та й не хочемо вирушати на окуповану територію. А в Одесі маємо друзів, допоможуть знайти житло за прийнятну ціну. Ми ж із дружиною бюджетники. Працюємо в Будинку школяра. Зарплати в нас невисокі. Якщо точніше, то мінімальні. Тож затратити багато на відпочинок не можемо, бо жити треба ще й згодом. Розраховуємо на відпускні кошти. Сподіваємося, що їх виплатять вчасно.

  Олена ГОНЧАРУК, 
працівник архіву 
(смт Турійськ):
— Сума, яку готові витратити на відпочинок, — 5—7 тисяч гривень. Це із врахуванням вартості дороги. Їхати за кордон не плануємо однозначно. Якщо  обираємо віддаленіші місця, то зазвичай відпочиваємо у Карпатах. Там живуть наші родичі, тож вдається зекономити на вартості житла. Ще колежанка запрошує до Одеси, але не знаю, як складеться з квитками. Взагалі все це поки що плани і бажання, однак намагаюся їх реалізувати заради чоловіка та дочки.

  Галина ЙОВИК, 
директор ЗОШ  І — ІІ ступенів, депутат обласної ради (с. Гішин Ковельського району):
  — Чесно кажучи, в мене нема великої можливості планувати відпочинок так би мовити в чистому вигляді, через це й відповідна стаття витрат практично відсутня.  Я живу в селі, вирощую зернові, картоплю, овочі, тримаю господарку. Тому літо – гаряча пора, дуже багато роботи, особливо на «зеленому» морі.  З іншого боку, нема й великої потреби кудись виїжджати, бо в нас мальовничі краєвиди. У сусідньому селі Любче – гарне озеро, через Волю, де я проживаю, протікає річка Турія, скрізь ліси. Бути на природі – велике задоволення. Ще можемо відпочити на Світязі  день–другий. Тобто, не маємо навіть такої мети, щоб вибратися на якийсь курорт чи до моря. Звичайно, хотілось би побачити різні куточки України і світу. Але це хіба що в майбутньому. 

  Світлана ГРУЙ,
начальник відділу внутрішньої політики, зв’язків зі ЗМІ 
та громадськістю Нововолинського міськвиконкому 
(м. Нововолинськ):
— Кудись далеко, в тому числі за кордон, не планую їхати, тому й значних витрат на це не передбачаю. Кілька днів традиційно проведемо сім’єю на Шацьких озерах, порибалимо, поїмо юшки та шашликів. А ще побуваємо в рідному селі Стенжаричі Володимир-Волинського району, де треба допомогти мамі на городі. Також зустрінемося там із великою родиною, яка старається зібратися влітку. Завдяки спілкуванню з нею поповнюю життєву енергію, розслабляюся і відпочиваю. 

  Галина КАЖАН, 
заслужена артистка України (м. Луцьк):
  — Дуже весело, коли мене запитують, як живеться на пенсії. Я собі, знаєте, все придумую, як урізноманітнити відпочинок: то на город піду, то до лісу (сумно усміхається. — Ред.)  Такі відпустки дуже економні, я ж про Мальдіви не мрію. Хоча маю одне давнє бажання: поїхати на французькі Піренеї, пройтися вулицею Українською у Франції, вклонитися Пресвятій Діві Марії, її іконі в Лурді, але то не зараз. Цього літа нічого не планую, бо мої наміри й можливості не збігаються. Багатії мучаться від думок, куди гроші потратити, я ж нічого не маю зайвого, то й не забиваю собі голову.
 

Бліц провели 
Алла ЛІСОВА, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Катерина ЗУБЧУК, Євгенія СОМОВА, Олександр ДУРМАНЕНКО, Лариса ЗАНЮК, Сергій НАУМУК, Людмила ВЛАСЮК, Олег КРИШТОФ, Кость ГАРБАРЧУК.