З роботою могли би впоратися вдвічі швидше, якби… не пан Слабенко

Загалом склалося враження, що провладна меншість уже змирилася з тим, що їхню думку в залі ніхто навіть не хоче слухати, ніби їх і немає. Повний «ігнор» усіх пропозицій, які надходять від БПП. Щось дивне відбувається і з фракцією «Самопоміч», яку замість Бориса Бабійчука очолив Костянтин Зінкевич, а перед цим від них утік Михайло Імберовський. Невже знову хтось хоче міняти орієнтацію, маю на увазі… політичну, адже зовсім скоро вибори й пора визначатися?
Приїхав на сесію й народний депутат Ігор Гузь, котрий щось зосереджено та уважно читав у своєму телефоні й вивчав Перспективний план утворення об’єднаних територіальних громад. А чого приходив, так і не сказав. Тільки викликав із залу Валентина Кошельника й більше не з’являвся.

До речі, звернення, озвучене паном Пирожиком, хоч і було підтримане, набрало лише 36 голосів із 59 присутніх (всього депутатський корпус Волині становить 64 обранці). Невже наші депутати таки люблять олігархів?

Після традиційних запитів та запитань обранці громади без обговорення ухвалювали питання порядку денного, щоправда, перед цим його суттєво скоротили, знявши з розгляду частину пропозицій, запропонованих Сергієм Слабенком (одним із трьох членів «Батьківщини», які не голосують в унісон із більшістю). Очевидно, щоби провчити, щоби менше виступав.
Жвава полеміка розгорілася між цим депутатом та Ігорем Палицею, коли затверджували звіт про оцінку корупційних ризиків та антикорупційну програму обласної ради. Як пожартував один із колег, «якби не пан Слабенко, то сесія пройшла б взагалі за дві години». Нині лише він — ​єдиний опонент проукропівської більшості, але його пропозиції набирають максимум 13 голосів. Отож демократія в дії…
За виконавчу владу на сесії довелося «віддуватися» начальнику управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції Волинської облдержадміністрації Юрію Кресаку, котрому голова облради запропонував не займатися промоцією області, а спілкуватися із СБУ. Мовляв, на березі Світязя 11 гектарів через корупційні схеми Держгеокадастру купив якийсь львів’янин. Скоро в області нічого не залишиться. І закликав зробити зі Світязя  Анталію, а не Крим…
Склалося враження, що обранці кудись поспішали, бо дуже активно й без жодного обговорення ухвалювали рішення. Врешті-решт не витримала система для голосування. На одному із завершальних питань довелося її перезавантажувати.
Такої ж процедури, гадаю, вже давно потребує й депутатський корпус. Будемо сподіватися, що восени наступного року, згідно із законом, відбудеться це «перезавантаження».
Перед «фінальним свистком» на трибуну вийшов головний борець з олігархами на Волині, перший заступник голови обласної ради, свободівець Олександр Пирожик, який на цій сесії став чиновником третього рангу. Він наполегливо переконував колег підтримати звернення до Верховної Ради щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень. Відразу стало зрозумілим: тепер ні одна політична сила не братиме коштів у товстосумів на вибори — ​жодної гривні, жодного долара. Будуть фінансувати зі своїх партійних внесків та зарплат.
Усі знають про заяву Ігоря Палиці ще на початку цієї каденції, котрий, як відомо, не отримує заробітної платні, вона залишається в обласному бюджеті. Керівник представницької гілки влади знову це підтвердив, коли депутати проголосували за підвищення його посадового окладу на 20 відсотків. Чому б заступникам голови не взяти з нього приклад — також відмовитися від зарплатні й таким чином поповнити волинську «скарбничку»? До речі, звернення, озвучене паном Пирожиком, хоч і було підтримане, набрало лише 36 голосів із 59 присутніх (всього депутатський корпус Волині становить 64 обранці). Невже наші депутати таки люблять олігархів?
Не забули й про церкву. Тільки ухвалили варіант щодо надання томосу на автокефалію, запропонований заступником голови облради Романом Карпюком «Блок Юлії Тимошенко». Практично аналогічна пропозиція депутата від «Солідарності» Володимира Дейни не набрала більшості. Самі розумієте, БПП.
Як кажуть, втомлені й задоволені результатами своєї роботи, обранці обласної громади дружно залишали сесійну залу. Чого там тинятися, коли все вже вирішили?
Останній день цієї весни видався дійсно дуже спекотним. Думаю, у багатьох депутатських душах звучала нині актуальна, як ніколи, пісня гурту «Тартак» нашого земляка Олександра Положинського «Сонце пече, річка тече, влітку на вулиці так гаряче!». Адже попереду — ​відпустка.

Підслухано в кулуарах
Юна журналістка з інтернет-видання запитує досвідченого телеоператора з одного волинського каналу:
— Ви будете вести пряму трансляцію чи зробите запис сесійного засідання?
— Яка трансляція? Тільки невеличкий репортаж. Ми ж не той «патріархат», — ​відповідає він жартома.