«Пам’ять подібна до м’язів – її потрібно тренувати».
«Дорогий онуче, вчи напам’ять…»
Саме таку настанову дає молодому поколінню італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик Умберто Еко. Шанувальники літератури, напевне, пригадають відомі його романи «Ім’я троянди», «Маятник Фуко», «Острів напередодні», «Празький цвинтар» та інші. Як науковець він є найбільш відомим спеціалістом нашого часу з історії середньовічної Європи. Його називають сучасним втіленням ідеалу італійського Відродження. Тож прислухатися до мудрих порад «універсальної людини» варто всім нам
Мозок теж потрібно тренувати
Умберто Еко прожив 84 роки, зберігаючи ясний розум і працездатність. Його земний шлях завершився позаторік. На схилі літ письменник і люблячий дідусь написав листа своєму онукові.
«…Я хочу дати тільки одну пораду, яка може стати у пригоді тобі на практиці зараз, коли ти користуєшся своїм планшетом. Не вимагаю не займатися цим зі страху здатися дурним дідусем. Я ж і сам ним користуюся. Хіба що можу порадити тобі не затримувати увагу на сотнях порнографічних сайтів. Ліпше дивись на дівчаток у школі або на ігрових майданчиках, тому що вони кращі за персонажів на екрані й колись подарують тобі більшу радість, ніж дівчата online. Вір мені, тому що у мене більше досвіду (якби я тільки спостерігав за сексуальними іграми у комп’ютері, твій батько ніколи б не народився, та й тебе б не було).
Я хотів з тобою поговорити про хворобу, яка вразила твоє і попереднє покоління. Я веду мову про втрату пам’яті. Вона подібна до м’язів — її потрібно тренувати.
Це правда, якщо ти забажаєш дізнатися, хто такий Карл Великий або де розташоване місто Куала–Лумпур, то зможеш натиснути на кнопку і миттю прочитаєш про все з інтернету. Роби це, коли тобі треба, але, отримавши інформацію, намагайся запам’ятати її зміст, щоб не шукати повторно, коли ці знання знадобляться, наприклад, у школі.
Інтернет підходить не тільки для того, щоб базікати з друзями, але й для вивчення світової історії
Для порівняння можна навести такий приклад: дізнавшись, що з однієї вулиці до іншої можна дістатися автобусом або метро, людина вирішує, що в неї більше немає необхідності ходити пішки. Але якщо ти перестанеш ходити, то перетворишся на інваліда, який мусить пересуватися у візку.
Пам’ять нагадує м’язи твоїх ніг. Якщо ти перестанеш її тренувати, то вона втратить пружність — і ти (говоритимемо відверто) перетворишся на ідіота. Крім того, усі ми в старості ризикуємо занедужати хворобою Альцгеймера, і один із способів уникнути цієї неприємності полягає в постійному тренуванні мозку.
Найкращий комп’ютер — у нашій голові
…Кожен ранок заучуй якийсь короткий вірш, як примушували нас робити в дитинстві. Якщо тобі не подобається поезія, то ти можеш запам’ятовувати склад футбольних команд. Змагайтеся в тому, хто краще пам’ятає зміст прочитаних книг…
Мозок — це такий комп’ютер, який завжди з тобою, його можливості розширюються в результаті подібних вправ. А планшет після тривалого використання втрачає швидкість і через декілька років вимагає заміни. Твій мозок може прослужити тобі до 90 літ і далі, якщо ти його тренуватимеш. І він до того ж безкоштовний.
Дізнавайтеся, що відбувалося до вашого народження, щоб краще розуміти сьогодення. Існує ще історична пам’ять, яка не пов’язана з фактами твого життя або з тим, що ти прочитав. Вона зберігає ті події, які відбулися до твого народження.
Врахуй, що ти можеш тренувати свій мозок не лише за допомогою книг і журналів, але й за допомогою інтернету. Він підходить не тільки для того, щоб базікати з друзями, але й для вивчення світової історії. Хто такі хетти і камізари? Як називалися три кораблі Колумба? Коли вимерли динозаври? Чи був штурвал на Ноєвому ковчезі? Як називався предок бика? Сто років тому жило більше тигрів, ніж зараз? Що ти знаєш про імперію Малі? Хто розповів про неї? Хто став другим Папою в історії? Коли був створений Міккі Маус?
Я міг би довго продовжувати, і ці запитання стали би прекрасними темами для досліджень. Усе це потрібно пам’ятати. Настане день, і ти постарієш, але відчуватимеш, що прожив тисячу життів, наче брав участь у битві під Ватерлоо, був присутнім при вбивстві Юлія Цезаря, побував у тому місці, де Бертольд Шварц, змішуючи у ступці різні речовини в спробі отримати золото, випадково винайшов порох і злетів у повітря (так йому і треба!). А інші твої друзі, котрі не прагнуть збагатити свою пам’ять, проживуть тільки одне власне життя, монотонне і позбавлене великих емоцій…
Оксана КРАВЧЕНКО.
