Чи варто довіряти народним прикметам про погоду?

Після аномально теплого квітня був дуже спекотний початок травня. За народною прикметою, якщо початок травня теплий, то кінець його буде холодним. Цього ж року цей прогноз не справдився, адже з 23 травня стояла посушлива погода. А останній весняний день був найгарячішим. На півночі області Любешівська метеостанція зафіксувала + 29,9 градуса! Так тепло цього дня в Любешові не було за всі роки спостережень! Таким же спекотним цей день був і в Луцьку: метеорологи повторно зафіксували + 29,4 (така температура була в 1979–му). Тож нинішній травень заперечив цю народну прикмету — ​вона спрацьовує, але не завжди. Та це й не дивно, бо більшість їх (раніше вони майже зі стовідсотковою точністю допомагали людям передбачати погоду) в сучасних природних умовах не підтверджуються. Це можна пояснити тим, що нині значно змінилися клімат і екологія.

Та яким було моє здивування, коли несподівано справдилася інша народна прикмета: на погоду 3 червня. Наші пращури помітили, що погода 3 грудня передвіщає погоду на 3 червня: якщо піде сніг, то через півроку буде дощ. А минулого року, 3 грудня увечері, в Любешові падав сніг.

Виходжу на вулицю, спостерігаю, бо ж цікаво, чи справдиться такий тривалий прогноз. Адже дощів не було вже півмісяця. Людям мало не щодня доводилося носити воду й поливати городину та квіти. І лише вчора після обіду пройшов довгожданий дощ.

Диво та й годі: адже цей дощ був запрограмований природою ще півроку тому!

Тож 3 червня фіксую сонячний ранок, безхмарне небо. Ожила городина після вчорашньої вологи. На сьогодні ніби ніщо й не передбачає дощу. Час від часу відкриваю в інтернеті метеорологічний сайт, прогнозам якого найбільше довіряю. Та навіть о 13–й годині він не передбачає дощу в Любешові. Тому сумніваюся щодо достовірності й цієї народної прикмети. Адже сонце як світило, так і світить на безхмарному небі. Та із півночі якось непомітно, ніби крадькома, стала насуватися дощова хмара, вже й погримує. І о 14 год. 10 хв. почав накрапати дощ, хоч усе ще яскраво світило сонце. Та через декілька хвилин хмари таки закрили небо. І пішов тихий літній дощ. Диво та й годі: адже він був запрограмований природою ще півроку тому! Отже, народний прогноз цього разу усе–таки справдився повністю.

Після цього напрошується висновок: у природі між деякими явищами є певні стійкі взаємозв’язки. Вони й зумовлюють ось такі неймовірні закономірності! Але що (чи, можливо, ​хто?) спричиняє (чи керує?) цими процесами, адже схоже, що деякі з них не відбуваються стихійно?! Та хто тепер зможе відповісти? Адже надто складне це дуже просте запитання. Навколо нас ще стільки всього незрозумілого!

* * *

Робити прогнози — ​справа невдячна. Але на продовження теми пропоную перевірити ще одну прикмету, пов’язану із 3 червня. Наші пращури помітили: якщо цей день буде непогожим, то і осінь буде такою ж.

Цікаво, чи справдиться прогноз цього разу? Та краще б він не здійснився, бо так хочеться гарної й теплої осені, щедрої на врожаї!

Петро КРАВЧУК,
автор «Книги рекордів природи»
смт Любешів.