Життя прожити – не дощову годину перечекати.
Медицина
За 95 літ не випила жодної таблетки!
Бабусю мою в селі називали Сташихою. Від імені її чоловіка Стаха, який у молодому віці загинув у лісі — забило дерево
Померла баба Текля на 95-му році життя. Таких нині називають довгожителями. Не раз задумуюсь: а в чому секрет її довголіття, адже дуже рано стала вдовою, зростила чотирьох дочок? А ще колгосп, город, хазяйство…
Мабуть, передусім щоденна праця, завдяки якій багато рухалась. Це її фізкультура і спорт!
Мала улюблене заняття — вишивання, привчила до нього всіх дочок. Бралася за голку, як усі засинали. І це до останку без… окулярів!
Друге: харчування. Вживала баба Текля лише домашні продукти. Зокрема, пшоняну кашу, борщ, щодня пила узвар. Дуже любила чорниці. М’ясо було хіба що у свято. Постила ретельно. З магазину їла тільки хліб, коли вже його не випікали в домашніх умовах. Щоб посмакувала цукеркою — Боже борони! Може, тому й не була жодного разу в стоматолога.
Мала улюблене заняття — вишивання, привчила до нього всіх дочок. Бралася за голку, як усі засинали. І це до останку без… окулярів!
Бабуся моя була богомільною. Щонеділі, у свята ходила на Божу службу, всіх онуків і правнуків навчила «Отче наш». Коли навідувалась до нас (проживала в сусідньому селі), могла випити півчарки горілки. Щічки червоніли — жвавішала… Одразу йшла на город, було в нас 50 соток. Сполювала бур’ян, складала його на купи й виносила. Трудилася до вечора.
За вік — жодної таблетки! Ось такі секрети довголіття баби Теклі.
Василь ГОЛЮК
