Він пішов із життя з ім’ям коханої на вустах.
Наполеон вважав, що Жозефіна –його доля
До самої смерті великий полководець обожнював цю жінку. Любов до неї він проніс через усі свої перемоги і поразки. Незважаючи на взаємні зради і різницю у віці, подружжя залишилося вірним своєму почуттю
На острові Мартініка в кінці червня 1763 року в сім’ї звичайного плантатора Жозефа Гаспара де Таше на світ з’явилася дівчинка Марі Жозефа Роза. Всі називали її Жозефіною. Коли майбутній імператриці Франції виповнилося шістнадцять, її видали заміж. У чоловіки їй дістався віконт Олександр де Богарне. Пара переїхала в Париж, де у неї незабаром народилося двоє діток. Після появи спадкоємців Олександр практично кинув сім’ю, вів розгульний спосіб життя, не вважаючи за потрібне приховувати це.
Вони стали коханцями, а потім і подружжям, змінивши на папері свій вік.
Так Жозефіна прожила майже 15 літ. Під час Французької революції обоє опиняються у в’язниці. Через деякий час Марі Розу відпускають, а чоловіка її страчують.
Почавши жити світським життям, вдова де Богарне фактично перебувала на утриманні коханців, оскільки своїх засобів до існування не мала. Один із них, Поль Баррас, вирішивши позбутися від утриманки, познайомив Жозефіну з молодим непоказним офіцером Наполеоном Бонапартом. Той був бідний, молодший від Марі Рози на шість років, але якась невідома сила тягнула їх одне до одного. Прийнявши запрошення на обід від прекрасної креолки і провівши з нею вечір, Бонапарт був зачарований на все життя. Вони стали коханцями, а потім і подружжям, змінивши на папері свій вік. На початку березня 1796–го відбулося вінчання. Наполеон і Жозефіна стали чоловіком та дружиною перед Богом. Бонапарт подарував коханій обручку із сапфіром, усередині якої було гравірування: «Це доля».
А незабаром доля зробила Жозефіну імператрицею, а Бонапарта – імператором. Великий полководець, упевнено захоплюючи весь світ і отримуючи одну за одною перемогу, з кожного походу відправляв улюбленій дружині ніжні і пристрасні листи, сповнені одкровень і зізнань. Але час минав, Наполеон мріяв про спадкоємців, а Жозефіна не могла завагітніти. До того ж чутки про зради темпераментної креолки, яка часто залишається сама, підтвердилися. І тоді Бонапарт вирішує укласти новий шлюб із принцесою Австрії Марією–Луїзою, щоб зберегти династію і продовжити свій рід. У 1809 році Жозефіна і Наполеон розлучаються.
За Марі Розою зберігається титул імператриці – на цьому наполіг Бонапарт. Вона отримує Єлисейський палац, замок Мальмезон у Парижі і грошове утримання. Герби, ескорт, охорона й усі атрибути особи, яка царює, були залишені їй.
Решту п’ять років свого життя екс–дружина займається колекціонуванням творів мистецтв, а також вирощуванням різних екзотичних рослин.
До речі, після розлучення Наполеон і Жозефіна підтримують стосунки. Імператор продовжує писати їй ніжні листи, сповнені любові і тепла. Новий шлюб, поява довгоочікуваного сина не принесли Бонапарту щастя. Після розгрому під Ватерлоо імператор вирушає на заслання на острів Святої Єлени. Жозефіні було відмовлено в його супроводі, і через декілька місяців після зречення Наполеона від влади вона вмирає. 29 травня 1814-го прекрасної креолки не стало.
А в 1821 році на острові Святої Єлени помер і великий полководець усіх часів і народів Наполеон Бонапарт. Він пішов із життя з ім’ям коханої Жозефіни на вустах.
