Підполковник міліції лікує бджолами

Що у світі наймиліше? Сон на вуликах!

Божі комахи можуть вилікувати від багатьох недуг, переконаний колишній підполковник МВС, а нині пенсіонер Василь Петрук, котрий має до двох десятків вуликів у Руді, стільки ж в Ізові Володимир–Волинського району та ще кілька лежанок, під якими мелодійно дзижчать невтомні трудівниці.

Спить на вулику–лежанці й сам господар, але робить це (й усім рекомендує) тільки з травня до вересня, поки гарна тепла погода й бджілки найбільш активні. Оті працьовиті комахи й Василя Петрука позбавили від хвороб і «поставили» йому правильний діагноз.

Майже увесь рік підтримують постійну температуру у вулику — ​36 градусів. У людини така ж температура тіла, тому організм не перегрівається й не переохолоджується. У такому «ліжку» тепло у будь–яку погоду.

— Це своєрідне природне лікування, хоч я до медицини не маю жодного стосунку, бо працював у правоохоронних органах у Володимирі–Волинському, Любомлі та Нововолинську, — ​розповідає пан Василь. — ​Це радше відновлення організму за допомогою бджолиної енергії, своєрідне його «перезавантаження». Частоти коливань цих комах і нашого організму збігаються. Ті клітини, які погано працюють, не отримавши нормального харчування, завмирають, а за допомогою бджолиної вібрації вони оживають — ​запах, тепло, звук благотворно впливають на наш організм, змушуючи його працювати по–новому. Кожен відчуває їхній вплив по–своєму, й лише одна людина із сотні може не сприйняти такий контакт. Варто знати, що для кращого ефекту, потрібно розслабитися і намагатися заснути. Є навіть такий вислів «сон на вуликах» — ​це означає міцний сон. Коли втомлююся від фізичної праці, приходжу сюди, лягаю на півгодини і встаю бадьорий та енергійний. Може, й не повірите, але ці комахи також дуже реагують на різні подразники й добре відчувають наш стан, тому їх не можна дратувати, приміром мобільним телефоном, музикою, парфумами, алкоголем, тютюном, ліками.

«Медоносний готель» запозичив у рівненського цілителя

Власна пасіка з’явилася у Василя Петрука не відразу. Зайнятися такою справою змусив букет хвороб: радикуліт, остеохондроз і ще кілька різних болячок, бувало, спину скручувало так, що не розігнутися. Взявся штудіювати різну літературу, де описувалися методики лікування медом, продуктами бджільництва та сном на вуликах. Понад десять літ тому довідався, що на Рівненщині, у селі Малятин Гощанського району, є пасічник Григорій Теслюк, котрий лікує хворих у спеціальних бджолиних хатках. Тож закортіло й самому спробувати оздоровчу методику, а заодно побачити його диво–конструкції.

Тому й подався у сусідню область. А по приїзді власноруч змайстрував два вулики–лежанки, на яких можна спати. І навіть удосконалив їх: поставив поряд із будинком і розмістив, зважаючи на сторони світу, так, як колись єгиптяни будували піраміди.

— Мій рівненський колега з’єднав три вулики разом, у нього вийшла невеличка хатка для бджіл, — ​пояснює Василь Володимирович. — ​Я ж змайстрував із сосни та липи два суцільні вулики завдовжки два метри, в які переселив по три рої, а зверху облаштував дерев’яні лежаки. Під кожним із них живе до трьох тисяч комах, якими керують три матки. Бджолосім’ї відчувають підтримку одна одної, і зимують вони краще, ніж кожна окремо. У лежаку зробив отвори, крізь які випаровуються цілющі аромати меду та прополісу. Доторкніться рукою. Відчуваєте тепло, яке випромінюють божі комахи? — ​питає. — ​Вони майже увесь рік підтримують постійну температуру у вулику — ​36 градусів. У людини така ж температура тіла, тому організм не перегрівається й не переохолоджується. У такому «ліжку» тепло у будь–яку погоду. Я переконався, що дві–три години сну на вулику прирівнюються до дев’яти годин нічного.

Божі комахи від багатьох недуг помагають

— Ми недооцінюємо того, що дала нам природа, а людина і бджола жили поруч споконвіку. У Києво–Печерській лаврі крилаті помічниці мешкали разом із монахами у печерах, таким чином оздоровлюючи повітря, тому й називали їх «Божими комахами», а ченці ніколи не хворіли. У медових продуктах зібрана майже вся таблиця Менделєєва, вітаміни, мінерали, ферменти, кислоти тощо, — ​розповідає пасічник. — ​Кілька років тому в мене різко заболіло під лопаткою. Може, дався взнаки протяг, бо їжджу в автомобілі з відчиненим вікном. Пробував різні методи лікування — ​нічого не допомогло, а коли полежав на вулику — ​хворобу мов рукою зняло. Лягаю як спущений скат від машини і чую, як мене накачують, накачують… Бджолотерапія корисна для тих, хто страждає від радикуліту, остео­хондрозу, нервових розладів, і, як свідчать відгуки моїх друзів і знайомих, котрі навідуються, аби оздоровитися, вони вилікували гіпертонію, у них перестала боліти голова, поліпшився зір, очистилися судини. Зауважте, що такі процедури протипоказані хворим з онкологією, туберкульозом, із психічними розладами, якщо в організмі є якісь часточки металу. У мене був випадок, коли людина лягла на лежак і відразу ж встала, бо їй зробилося зле. Тут діє правило: або добре, або погано — ​отож таке оздоровлення індивідуальне.

Господар просить скуштувати запашного медку й веде у дім. І тут нас знайшли бджоли. «Не боїтеся такого близького сусідства?» — ​запитую. Він відказує, що укус комахи — ​це універсальна ін’єкція, в якій є двадцять амінокислот, білки, вуглеводи, ферменти, гормони. Дози маленькі, але дуже високої біологічної активності. Може, тому бджолині укуси йдуть тільки на користь, а пасічники живуть довше, ніж інші люди.

Тетяна АДАМОВИЧ