Ціна зради
Вони були подругами, яких у народі називають «нерозлийвода»
Катя трохи старша. «Обпеклася» колись на БАМі, приїхала звідти з дівчинкою. У селі ніхто й досі не знає історії її особистого — гострі язики вигадували різне, а найбільше – про чоловіка Каті, який нібито потрапив у тюрму…
Трудилась жінка на місцевому підприємстві. Керівництво і колеги поважали за сумлінність. Нелегко було: і дитина, і робота і корова та всяка живність, і город…
Софія, симпатична й молода, прибула із чоловіком сюди ж за направленням після закінчення вишу. Обоє працювали інженерами. Дали молодятам невеличку квартиру на території заводу. Микола був дуже вродливим і толерантним. Двох малюсіньких двійнят доглядали Софіїні батьки в селі. На вихідні жінка летіла до діток.
Навіть у великій любові треба вчасно зупинитися, подумати, які наслідки можуть бути від любовного «трикутника».
Катерина й Софія подружилися. Перша була чудовою, досвідченою кухаркою, випікала смачні пиріжки, готувала всяку всячину, пригощала щедро й подругу, і її чоловіка…
У цей час помирає Катеринина мама. Софія ночувала в неї, бо подруга боялася бути самою в хаті. На вихідні їхала в село, а Катерина залишалася в їхній із Миколою квартирі. Доночувалася…
Софія розрахувалася з роботи, розлучилася з чоловіком, який перейшов жити до «подруги».
Та на чужому нещасті, каже народ, щастя не побудуєш… Не знаю, як склалася доля Софії та її дітей. Стільки води спливло! Катерина похоронила дочку, якій було лише за сорок, а народжена від Миколи дівчинка 30-літньою потрапила в страшну аварію, стала німою…
Чому я про це пишу? А тому, що навіть у великій любові треба вчасно зупинитися, подумати, які наслідки можуть бути від любовного «трикутника». А ще дуже хочеться, щоб «подруги» колись у житті все-таки зустрілися, і Катерина подивилася Софії у вічі…
Василь ГОЛЮК
