Посварили… «козацькі могили»

Кілька десятків батьків школярів та викладачі Млинівської гуманітарної гімназії з восьмої години ранку ходили пішохідним переходом у райцентрі на дорозі, що веде до Пляшевої. Чекали на голову Рівненської облдержадміністрації Олексія Муляренка, який, знали, мав їхати на «Козацькі могили». Перекриттям траси вимагали зберегти гімназію, яку цього року мають перевести у будівлю місцевої школи і перетворити на ліцей. Рішення ухвалило керівництво Млинівської ОТГ задля економії. Проте батьки та викладачі не згідні. Кажуть, що гімназію хочуть виселити неспроста, бо розташована вона у доволі економічно вигідному місці — неподалік ставка.

 

 

Із протестувальниками голова ОДА, як і його заступниця Світлана Богатирчук–Кривко, поспілкувалися. Зупинився перепитати, що сталося, і кортеж патріарха Філарета. Проте допомогти млинівчанам ніхто не обіцяв. Керівництво ОДА тільки погодилося організувати круглий стіл у Рівному, щоб обговорити проблему. Бо, мовляв, оптимізація навчальних закладів — питання, яке ОТГ вирішують самостійно.

Поліція пропускала автомобілі у Млинові альтернативним шляхом, тож великих заторів пікетувальники у неділю не створили. Та й гостей у Пляшевій цього року було менше. Окрім Філарета, не навідався жоден столичний посадовець. Відмовилися їхати 10 червня і кілька козацьких організацій. Зокрема, через те, що згадують битву під Берестечком, де загинули тисячі козаків Хмельницького та селян, не наприкінці червня, коли вона була у 1651 році, а на дев’ятий тиждень після Великодня.

Програш та значні втрати під Берестечком призвели до того, що у 1654 році гетьман Хмельницький підписав «Березневі статті» з Москвою.

Віктор Пражмовський, голова правління Рівненської обласної федерації козацького бойового мистецтва «Спас», оприлюднив позицію сучасних козаків на сторінці у соцмережі:

— Битва почалася 27 червня 1651 року. Хто придумав її прив’язувати до дев’ятої неділі після Пасхи, не знаю… Ви, напевно, звертали увагу, що вшанування перетворилося на політичний шабаш і ярмарок для торговців?… Є ще одна вузька сторона… Одного разу дуже уважно слухав промову патріарха. Не повірите — жодного згадування слова «козаки». І так воно сумно стало. Кажуть, цього разу їх достатньо разів згадали. Але той сум чомусь не проходить. Особливо після уважного прочитання книг Петра Кралюка, де він цитує козацьку думу, написану одразу по битві, у ній напряму звинувачуються ортодокси у розпалюванні війни.

Натомість у директора Національного історико–меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» Леоніда Галабуза своя думка:

— Так склалося історично, що заходи проводимо на дев’яту п’ятницю – неділю після Великодня. Цього року Великдень був раннім, тому і вшанування припало на початок червня. Козаки давно говорять, що потрібно перенести все на день початку битви. Але ж ідеться не лише про світські заходи, а й про церковні, тому поки жодного рішення про зміну дати не ухвалювали. Вшанування проходить традиційно з року в рік. Розпочинається із патріаршого богослужіння. Святійший Філарет уже більше десяти років приїздить до нас разом із владиками, архієреями та священиками з різних областей. З’їжджаються і представники влади, часом навіть перші особи держави, щоб покласти квіти до меморіалу та взяти участь у мітингу–реквіємі. Цього ро­ку було десь близько 10 тисяч гостей. Торік, може, на дві тисячі більше. Опісля мітингу — концерт патріотичної пісні…

Заповідник, до слова, хочуть збільшувати. За словами пана Галабуза, у планах — збудувати музейний комплекс, а також реконструювати куполи Михайлівського храму, найстарішого на території заповідника, в якому, розповідають, молився Богдан Хмельницький перед битвою, що була переломною у національно–визвольній війні українських козаків. Програш та значні втрати під Берестечком призвели до того, що у 1654 році гетьман Хмельницький підписав «Березневі статті» з Москвою.

Левко ЗАБРІДНИЙ.