Дебют ТОВ «Баффало» групи МХП в «Агро–2018»: свіжі враження та перші результати

—ТОВ «Баффало» — одне з лідерів віт­чизняного тваринництва, яке щороку покращує свої показники. Як вдається досягати таких результатів?

— Ми вже не перший рік на ринку. ТОВ «Баффало» — одне з підприємств Групи МХП, яке працює з 2006–го. Основні напрями нашої діяльності — це розведення елітних м’ясних порід великої рогатої худоби (ВРХ) і рослинництво. Кормові сільськогосподарські культури переважно йдуть на відгодівлю тварин і тільки незначна частина — на продаж. У 2009 році підприємство набуло статусу племінного заводу з розведення ВРХ породи абердин. Сьогодні «Баффало» має 6 порід: абердин–ангуську (понад 1 500 голів), волинську м’ясну (більш як 1 150 голів), лімузинів (понад 300), симентальську м’ясну (понад 225 голів), шароле (більше 300) та герефордську (понад 250). Технологія утримання худоби на нашому підприємстві відрізняється від тих, що були представлені на «Агро–2018», і довела свою ефективність. Методи догляду — унікальні в Україні. Кожна тварина характеризується гарною генетикою та має високий приріст маси, що підтверджується повним пакетом документів. Ми звикли покращувати попередні показники, тому завжди працюємо на результат. Сьогодні тваринництво — перспективна галузь агропромислового сектору, адже більшість підприємств, які раніше розводили худобу, припинили своє існування. Однак ми не єдині на ринку, і це добре. Здорова конкуренція дає поштовх до вдосконалення, пошуку нових шляхів бути кращими серед кращих, — зауважив Руслан Паш’ян.

— Які особливості утримання худоби та догляду за стадами на вашому підприємстві?

— «Баффало» вирізняється з–поміж інших господарств особливим підходом до розведення тварин. Для провадження діяльності підприємство орендує 6 тис. га землі на території Маневицького та Ковельського районів Волинської області. Основне поголів’я цілорічно утримується на відкритих майданчиках і природних пасовищах. Вирощування ремонтного молодняку здійснюється за технологією безприв’язного утримання в капітальних приміщеннях із системою вигульних майданчиків. Усі стада цілий рік пасуться і народжують потомство на природі, при цьому отримують належний догляд та необхідні вакцини. Електропастухи загороджені, зроблені кошари і накриття. На фермах утримуються тільки бички на відгодівлі і ремонтні телички. Усі породи витривалі та стійкі до погодних змін. У спеціальні годівниці вміщається тюк сіна, солома, корнаж. 12–14 голів можуть їсти одночасно з однієї годівниці. Корм використовуємо власний: заготовляємо сіно, солому, кукурудзу на силос, купуємо комбікорм і макуху в «Катеринопільського елеватора», що теж входить до Групи МХП. Цьогоріч плануємо здешевити собівартість корму. Годувати тварин взимку сіном — дуже дорого, тому ми плануємо перейти на силос, — зазначила Раїса Кацевич.

Сьогодні тваринництво — перспективна галузь агропромислового сектору, адже більшість підприємств, які раніше розводили худобу, припинили своє існування. 

— Успіх підприємства залежить від здоров’я тварин. 9 ветлікарів постійно стежать за станом худоби: за кожним з них закріплена певна кількість голів. Щеплення від хвороб робимо за графіком. Від інфекційних захворювань вдається вберегти. Купуємо якісну сертифіковану американську вакцину, яка підходить для м’ясних порід. Усі ін’єкції здійснюються на місцях. Шукаємо нові препарати для лікування, експериментуємо. Якщо тварина хвора, її відділяють від стада, заганяють у кошару, проводять лікувальні заходи і або випускають, або забирають на ферму для ретельнішого лікування. Наразі маємо хорошу продуктивність, — поділився досвідом Олександр Мартинюк.

 

 

— Чи були ви учасниками подібних виставок раніше і чого очікуєте за підсумками участі в «Агро–2018»?

— Агровиставка збирає дедалі більше учасників і відвідувачів. Цьогоріч її відвідали представники 15 країн світу і понад 70 тисяч людей. Це найбільший сільськогосподарський форум в Україні та Східній Європі, який є насамперед ефективним діловим заходом, що відкриває можливості для співпраці з країнами — лідерами світового аграрного сектору. Це платформа для вдосконалення виробництва, впровадження інновацій, яка є унікальною нагодою для діалогу між приватним бізнесом і державою, асоціаціями та іноземними представниками. Щороку ми відвідуємо вітчизняні та закордонні виставки як гості, переймаємо досвід, вчимося в зарубіжних колег досягати вищих і кращих показників. Як же без цього? Представники нашого підприємства побували на агрофорумах у Німеччині, Франції, Канаді.

Цьогоріч ми вирішили стати учасниками «Агро–2018», аби про «Баффало» та про агрохолдинг МХП загалом дізналося більше людей не лише в Україні, а й за кордоном. Пошук нових партнерів і можливостей для реалізації племінних порід ВРХ — наше пріоритетне завдання. Про те, що в МХП є м’ясне скотарство, і воно доволі непогане, мало хто знає. Виростити поголів’я — половина справи. Необхідно ще продати продукцію. За роки роботи нам вдалося збільшити стада племінних порід, тож наразі ми можемо забезпечувати інші підприємства якісною худобою. Ми не робимо акценти на окремих породах, а намагаємося досягати високих результатів і показників для кожної з них, — прокоментував участь у виставці Руслан Паш’ян.

— Як готувалися до виставки, які ресурси були залучені та які породи відібрані?

— На «Агро–2018» були представлені наймасовіші породи з якісними генетичними показниками: абердини, які становлять половину поголів’я, шароле та лімузини (по 2 стада). Є так званий надремонтний молодняк цих порід, який ми можемо продавати. Стада герефордів і сименталів ще не готові для масового продажу — їх усього по одному стаду. Зараз ми працюємо над тим, щоб вони стали якісними. Підготовка до виставки почалася задовго до її початку й охоплювала всі служби підприємства, керівників на місцях. Безпосередньо учасниками виставки стали 6 працівників «Баффало». Найбільша відповідальність лежала на зооветеринарній службі, яка мала підготувати найкращих тварин, — зауважив Руслан Паш’ян.

— Для участі були обрані 6 теличок — по 2 кожної породи: абердин–ангуської, лімузинів і шароле. З 2009 року підприємство має племінний завод з розведення абердинів. Генетичний потен­ціал продуктивності цієї поро­ди за приростами живої маси в підсисний період становить 950 г/добу, бичків на вирощуванні — від 1 500 г/добу. Підприємство отримало статус племінного репродуктора з розведення лімузинів у 2016–му. Середньодобовий приріст живої маси телят в підсисний період — від 960 г/добу, бичків на відгодівлі — від 1 500 г/добу. Порода шароле характеризується оптимальною пристосованістю до цілорічного утримання на пасовищах, високою конверсією корму і рельєфністю м’ясних форм. 10 % маточного складу цієї породи було імпортовано з ЄС. За шість місяців підсисного періоду середньодобовий приріст телят становить від 1 000 г. Бички на відгодівлі найінтенсивніше ростуть із 9–місячного віку. Приріст маси тіла за добу — від 1 500 г. Відбирали найкрасивіших, здорових, з відповідною масою — близько 400 кг, ставили на 30–денний карантин. Під час карантину ветеринарна служба проводила дослідження на лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, паратуберкульоз, туберкульоз, тварин було оброблено від ендопаразитів, вакциновано проти емкару та сибірської виразки, — розказав Олександр Мартинюк.

— Які інновації застосовуєте в роботі і чий досвід серед учасників виставки хотіли б перейняти? Чи було представлено щось нове для вашого підприємства?

— Ми постійно намагаємося покращувати результати, тому стежимо за новинками: це й інструменти для догляду за тваринами, і новітні технології для годування, і нові лікувальні препарати та вакцини. От, приміром, цьогоріч дізналися про засіб для ректального огляду телиць, який плануємо придбати для підприємства. Ми відкриті до інновацій. Торік ми закупили програму «Проффект» для годівлі тварин. Вона дає змогу віддалено, за посередництвом гаджета, керувати процесом і визначати норми годівлі, обирати оптимальний раціон. Зараз ми працюємо над електронними бирками. Поки що вони застосовані на одній дільниці. Також усі щеплення здійснюються напів­автоматичним способом за допомогою спеціальних пістолетів із кількома десятками «зарядів» вакцини. Це значно пришвидшує процес і мінімізує втрати. На цьогорічній виставці були представлені підприємства, які привезли племінну худобу, що раніше була придбана в «Баффало», а тепер виставляється під власним брендом. Це приємно і свідчить про те, що наша робота не марна, — розповів Руслан Паш’ян.

— Які проміжні результати участі підприємства у виставці «Агро–2018»?

— Підбивати підсумки ще зарано, адже про результативність будь–якої діяльності свідчить кількість укладених угод. Поки що відбулися перспективні знайомства з представниками з Німеччини, Алжиру, Таджикистану та Узбекистану, підприємцями з Черкаської, Полтавської та Київської областей. Про зацікавленість нашою худобою свідчить близько 250 звернень за контактною інформацією. Основна кількість худоби з наших племзаводів експортується до арабських країн, а частина реалізовується на території України живою вагою. Цьогорічні плани продажів — 500 голів телиць і нетелей та 600 — бичків. Сьогодні м’ясне тваринництво — перспективний напрям розвитку агросектору. Діє навіть програма, у рамках якої держава компенсує 50 % вартості за придбання племінної худоби. «Баффало» надає повний пакет документів на кожну тварину, тож отримати таку допомогу буде просто, — резюмував Руслан Паш’ян.

Олег ГОНЧАРЕНКО.