«Усе своє життя я в трьох словах можу описати — рух до України»
19 червня на 82-му році у лікарні «Феофанія» помер видатний поет, драматург, громадський діяч та політик, Герой України Іван Драч
Він належить до когорти поетів-шістдесятників. Через політичні та творчі погляди був змушений покинути стаціонарне навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. 30 літ був членом Комуністичної партії СРСР. У 1989 році ще партійного Івана Драча обрали першим головою Народного Руху України. Згодом він був народним депутатом трьох скликань.
Я був як робочий віл, робоча бджола, я не був людиною, що б’є в барабан і кричить про себе.
Іван Драч заповів поховати його у рідному селі Теліженцях, що на Київщині, поруч із могилою сина Максима.
Сьогодні пропонуємо вам один із маловідомих віршів талановитого майстра пера.
ВЕРДИКТ
Кожен українець —
це троїсті музики:
Одне — думає, друге
— каже, третє — робить.
Від того у нас результат великий,
Що перший — спородить, то третій —
точно угробить.
В такому консенсусі
доживаємо досі,
Шкодуєм в душі собі
доброго слова:
В сусідів давно уже
визріла осінь,
А в нас ще весна
дурноголова.
Бо ми молоді ще.
Вмираємо молодими.
Ніяк не здамо
державного екзамену.
Романтичні замки
будуємо з диму.
І димом розвіємось.
Розстріляні сльозами.
З інтерв’ю Івана Драча:
= «Я був як робочий віл, робоча бджола, я не був людиною, що б’є в барабан і кричить про себе».
= «Я дуже мало досяг. Жалкую, що багато сил, волі, енергії витратив на політичні справи. Вони мало дають поживної людської радості. Якби я більше працював у літературі, вона дала б мені більше радості».
= «Мені не раз дорікали і дорікають за політичну поміркованість. Пояснюється вона просто. Я не хочу, щоб дозрівали і перезрівали грона українського гніву і знову струмували українськими сльозами і кров’ю».
=«Усе своє життя я в трьох словах можу описати — рух до України».
