
Наша сила - в нашій пісні!
«Тоді ми зрозуміли силу нашої пісні»
Буває, проходять дні й роки безслідно, немає чого й згадати. Але трапляються такі хвилини, що запам’ятовуєш на все життя
Служив я колись в Івано-Франківську. В моїй частині були росіяни, білоруси, азербайджанці, але 80% таки українці-західняки: з Волині, Рівненщини, Житомирщини.
І от 8 травня 1972 року колона зі ста солодатів у польовій формі, з автоматами, на чолі з капітаном та двома лейтенантами поверталася зі стадіону, з репетиції параду до Дня Перемоги.
Крокували ми і співали: «Ты слався, могучая наша держава, сильнейшая в мире солдатская слава». На вулиці тихо, одинокі перехожі й не озираються. Раптом хтось вигукнув: «Хлопці, хочемо нашої!» І ми заспівали:
Ой на, ой на горі,
там женці жнуть.
А попід горою, яром-
долиною козаки йдуть…
А до мого товариша Колі Кунтея з Ковеля підбігла й поцілувала дівчина. Потім сміялися, як він не втратив свідомості від цього.
Якби на вулиці вибухнула граната, реакція була б меншою. А тут — балкони будинків заповнилися людьми, вони нас вітали. Вибігала молодь. А до мого товариша Колі Кунтея з Ковеля підбігла й поцілувала дівчина. Потім сміялися, як він не втратив свідомості від цього. Вулицею ми йшли, мов герої.
Парад 9 Травня минув без пригод, а вже 10-го нас почали викликати у відділ КДБ. Дуже вже там цікавилися, хто ж перший почав пісню, але так правди й не довідалися. От тоді ми оцінили, що таке наша пісня на рідній землі!
Олексій СМАЛЬ,
с. Шклинь Горохівського району.
