Хто накликав мор на «божих комах»?

«Про внесення пестицидів мають попереджати за 3 дні. Але невігласам закони не писані»

Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди, пояснює еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина» Алла Войціховська. Чому ж медоноси щороку стають жертвами аграріїв та з чим пов’язана настільки масова їхня загибель цьогоріч?

Експерти BRDO (незалежної неурядової структури, створеної за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для підвищення ефективності регулювання відносин між представниками держави та бізнесу) однією з головних причин такої ситуації називають відсутність комунікації між бджолярами та агровиробниками.

Згідно з «Інструкцією щодо запобігання та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах 10 км від окроплюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії токсичності препарату.

Однак фактично ця норма не виконується. По–перше, законодавством не визначений порядок здійснення таких повідомлень, у яких саме ЗМІ вони мають бути оприлюднені, щоб інформація була належним чином донесена до власників пасік.

Для хоча б часткового вирішення цієї проблеми в березні представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилюватимуть хімікати. Та найголовніше – немає відповідальності агровиробників за несвоєчасне повідомлення або його повну відсутність, пояснюють у BRDO.

«Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії, та називайте як хочете, через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри», — ​скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.

Найгірше, що довести провину аграріїв не завжди можливо, адже для цього пасічники повинні замовити лабораторне дослідження мертвих бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало. Та й замовити його можна лише у двох лабораторіях на всю Україну (в Києві та Львові). Тож, ймовірно, через завантаженість доведеться чекати, а до того часу слідів отрути в комасі вже може не виявитися.

За таких умов несолодке життя чекає на всю економіку країни

Та справа не лише в трагедіях окремих пасічників. Адже бджоли є своєрідними «учасниками» нашої економіки. Україна не перший рік займає лідерські позиції серед країн–експортерів меду.

За беззмінним лідером в експорті меду — ​Китаєм (19%) — ​йдуть Аргентина та Україна (по 10%), наводить статистику консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

Бджолярством у нашій країні займається близько 400 тисяч осіб, тобто фактично кожен сотий українець.

Ми виробляємо близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі, зауважує заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Проблема загибелі бджіл несе значно більше загроз, аніж подорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

Майже 57 тис. тонн, або 80% всього українського меду, експортується переважно в Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає пан Мартинюк, виходячи з посівів медоносних рослин — ​до 140 000 тонн меду на рік, що вдвічі більше від нинішніх обсягів.

Тому масове отруєння бджіл «б’є» не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для економіки вже національної. Окрім того, зменшення обсягів виробництва меду означає його здорожчання перш за все на внутрішньому ринку, адже вигідніше експортувати.

Проблема загибелі бджіл несе значно більше загроз, аніж зростання ціни на мед. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Без їхньої допомоги людині доведеться забути про натуральну каву, ягоди, частину фруктів (наприклад, яблука) та овочів (помідори), горіхи.

Тож скорочення колоній комах, які запилюють плодоносні квіти, ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію в світі…

«На Сході країни наших воїнів убиває ворог, а тут труять не лише бджіл, а й дітей»

В ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок у цьому напрямку, проголосувавши у квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл.

«Фермерам пора прокинутися: заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього», — ​закликає у відео один із постраждалих українських пасічників.

«Зараз у переліку дозволених до застосування в нашій державі налічується понад 1000 пестицидів. Водночас їхнє використання не контролюється жодним органом, — ​пояснює очільниця вітчизняних бджолярів Тетяна Васильківська. — ​Такі пестициди, як ацетохлор, атразин, імідаклоприд, визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені в Україні. Як наслідок — ​масово гинуть бджоли, отруюються люди».

Більше того, після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює, зауважує еколог Алла Войціховська: «Ці пестициди можуть бути протермінованими, забороненими чи контрабандними — ​виготовленими у підвалі і нелегально ввезеними, ніхто цього не знає. Це зброя масового знищення. Всі говорять про ворога на Сході України, який убиває наших хлопців, але про те, що в тилу ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених хімікатами полів, отруюються невідомими речовинами, чиновники замовчують», — ​пояснює еколог.

Донині не затверджено регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дає змоги належним чином контролювати їх використання. Тож щороку бджоли стають жертвами таких «хімічних атак».

Та не лише медоноси гинуть від такого безвідповідального поводження з отрутохімікатами, наголошує Васильківська: «Постраждала свійська птиця, отруєна вода в селах, очевидно, будуть зафіксовані й випадки інтоксикації людей. А потім показують у новинах, що діти й дорослі падають від отруєння».

У Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого слід надати доступ пасічникам. Аграрії ж повинні додавати в нього плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Утім, поки що реакції міністерства немає…

Уляна БУКАТЮК, «Еспресо.TV»