Путін (Сталін) отримав свого Трампа (Гітлера)
Сьогоднішня моя колонка — погляд на главу Білого дому. Він викликаний тим, що напередодні зустрічі керівників США та Росії 16 липня у нас навіть дядьки в буфеті за пивом стали думати–гадати: здасть американець Україну чи ні. Цей президент–дивак настільки непередбачуваний, що навіть після «Джавелінів» для України і нових санкцій проти Росії від нього чекають розвороту на 180 градусів
І я думаю, що цілком виправдано. Бо за своїм світосприйняттям він справляє враження брата–близнюка Путіна, «спорідненої душі». Дональду Трампу явно прикро, що як президенту найбільш потужної та відповідальної держави світу йому дісталася роль «жандарма планети». Це ж важко і нудно! Бути поліцейським — означає дотримуватись якихось правил та норм і спонукати до цього громадян. А Трампу хочеться іншого — стати, як Путін, крутим хуліганом і ділити із собі подібними «райони»: тобі — Сирія, мені — Україна. Як колись Гітлер та Сталін нарізали кордони в Європі.
До недавнього часу американського президента–шоумена (як виявилось, горланисті популісти популярні всюди!) стримувала тамтешня державна машина — усілякі там конгреси, прокурори та преса.
Але чим далі, тим Трамп усе більше пускається берега. На можливі звинувачення проти себе вдатний на вибрики Дональд заздалегідь придумав вихід — заявив, що в разі чого… помилує себе. Не піде у відставку, як у таких випадках зазвичай робили західні політики, а «відпустить» сам собі гріхи. А що — він же президент і має право!
Але чим далі, тим Трамп усе більше пускається берега.
Без США Захід втратить свою міць, перестане існувати як одне ціле, як головна відносно твереза сила планети. І Дональд Трамп робить усе для цього. На саміті «Великої сімки» розсварився із колегами і не підписав з ними підсумкового документа. Почав із союзниками економічні війни. У ЗМІ навіть з’явилась інформація, що на зустрічі з президентом Франції Макроном запропонував тому… вийти з Євросоюзу і укласти «вигідну» угоду з Вашингтоном. Словом, поки Трамп при владі, буде весело. До того часу, ясна річ, коли стане сумно…
А нам що з того? А нам про всяк випадок варто пам’ятати, як у 1939 році люди теж продовжували жити своїми звичними клопотами, не підозрюючи, що дві людини — Молотов та Ріббентроп — поставили підписи під секретним пактом і підсунули світ на межу прірви, куди він незабаром і почав котитись. Не кажу, що Трампу дадуть зробити щось схоже. Але нахили до цього в нього є.
Тому Україні треба бути готовою до того, що західний поїзд, за який ми тільки–но зачепились, почне трусити через те, що машиністу набридло їхати прямо і захотілося попетляти. І тоді українцям, які за 4 роки війни з Росією чи не вперше в історії мали на своєму боці цивілізований світ, залишиться розраховувати лише на себе.
