А як би ви підписали це фото? Автор найоригінальнішого отримає приз. Чекаємо ваших листів на адресу: volyn.nо[email protected] або 43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, Волинська область.
Змагаємося: чий характер переможе
Дитячий світ сповнений емоцій, фантазій та світлої радості. Для сільської малечі, яка з раннього віку привчається до рутинної роботи, кожна вільна хвилина сприймається як свято. Ці діти знають свій обов’язок – допомогти чимось мамi і татовi у господарських клопотах. А якщо вже випадає час на дозвілля, то заповнюють його на власний розсуд...
Звичайно, понад усе – iгри, коли дитячий сміх звеселяє все навкруги. Тимофійко (на фото) із села Березники Ратнівського району вирішив повправлятися і в іншому занятті: позмагатися з улюбленицею їхньої сім’ї – козою-годувальницею. Отак буває й у дорослому житті, коли впертість частенько перемагає наші зусилля. Тому й змагаємося: чий характер переможе. Будьте не впертими, а наполегливими. Це справді важливо!
18 липня
Сонце (схід — 5.26, захід — 21.22, тривалість дня — 15.56).
Місяць у Терезах. 5–6 дні Місяця.
Іменинники: Варвара, Кирило, Сергій, Ігор, Єлизавета.
19 липня
Сонце (схід — 5.27, захід — 21.22, тривалість дня — 15.55).
Місяць у Терезах. 6–7 дні Місяця.
Іменинники: Марина, Марта, Анатолій, Віктор.
Паркани в наших душах
Досить часто під час відряджень у селах та містечках доводиться бачити таку картину: люди навколо своєї маленької, бідової з виду хатини будують височенну огорожу
Кость ГАРБАРЧУК
Ще можна зрозуміти багатіїв, котрі закривають розкішні маєтки від сусідів та навколишнього світу. Але ж кількаметрові паркан з металопрофілю чи цегляна стіна не захищають від злодіїв. А що ховати звичайним українцям на своїх 6 сотках біля будинку? Це навіть не данина моді, а якась негативна тенденція. Замість того, щоб тулитися одне до одного, ми відгороджуємося – це в наших душах з’явилися паркани. Насправді ознакою благополучного життя є відсутність бар’єрів та шлагбаумів.
Як стверджує американський філософ Френсіс Фукуяма, головним соціальним капіталом суспільства є довіра, яку, судячи з усього, ми дуже швидко втрачаємо.
У кожного — свої смаколики
Недавно у «Фейсбуці» хтось поширив такий допис: «Про що можна говорити з поколінням, яке не розуміє, як це — гризти кисіль. Хто гриз — відгукніться!»
Катерина ЗУБЧУК
І відгукнулися. Та ще й скільки?! На той час, коли я читала, було вже 999 чоловік. Хтось, щоправда, як і я, згадав ще й маленькі брикетики кави з молоком (яка ж то була смакота!) чи чай фруктовий — теж спресований. А ще, судячи з коментарів, їли сухий заварний крем із пакетиків. Однак було і таке зауваження: «Недавно купила брикет киселю, хотіла відчути смак, але продукт уже не той — один цукор».
Або ще: «Думаю, всі, кому майже 60 і більше, — гризли...» Ці рядки пише та, якій «понад 60». До того ж значно... Це вже згодом, у дорослому віці, я заливала брикетик кави гарячою водою і робила напій, а в дитинстві просто їла цю смакоту. Сьогодні багатьом це здасться дивним. Тоді ж, пригадую, завжди дуже хотілося солодкого, а його не було. Навіть цукор мамі часто доводилося дозувати, щоб усім чотирьом дітям дістався. Чи то він був таким дефіцитом, чи грошей у сім’ї не завжди вистачало? Цього вже не скажу. Ті, хто ріс після війни, зрозуміє мене.
«Європейські» контрасти
Якось довелося зробити невеличку «екскурсію» найбільшим у Нововолинську мікрорайоном – Шахтарським. Видно, що мешканці прикордонного містечка багато чого переймають у польських сусідів – заквітчані балкони власних квартир і навіть під’їзди. А подекуди можна побачити біля будинків не лише газони чи діляночки цибулі, часнику, моркви, а й упорядковані, красиві й багаті клумби
Роксолана ВИШНЕВИЧ
Біля однієї п’ятиповерхівки впав у вічі балкон, на якому встановлені два стяги – український і європейський. Добродій, що вийшов на перекур із сусіднього помешкання, вловивши мій погляд, напівжартома-напівсерйозно мовив: «Так у Європі модно робити. Треба бути свідомими українцями». У відповідь мовчки погодилася з його реплікою. Ступила кілька кроків – а під цим же будинком … бур’янів у пояс.
Пройшла до наступного – там своя «екзотика»: буяють різнокольорові троянди, а підвіконня першого поверху більш ніж оригінальні – прибиті гвіздками вверх, кажуть, щоб убезпечити квартиру першого поверху від злодіїв, які стають на підвальний дашок і проникають через пластикові вікна всередину. Це, напевно, не закордонний, а суто наш, український, «витвір». Як тут не пригадати популярний вислів: «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих»?
Відпустіть книги в подорож
Невеличка споруда, що стоїть у Луцьку біля наукової бібліотеки, схожа на чималеньку шпаківню чи на шафку. Коли вперше побачив її, то не одразу зрозумів, що це таке (на фото)
Олександр ДУРМАНЕНКО
Виявилося, це громадське місце обміну друкованою літературою, що називається буккросингом. Усередині — полиці з книгами. Принцип простий — бери, яка сподобалася, однак замість неї обов’язково залиш свою. Бажано цікаву та в хорошому стані. Це в ідеалі. А насправді в шафці було 3 чи 4 пошарпані томики. Запам’яталися збірка дитячих віршів чи не 1970-х років, підручник з алгебри та збірник шахових задач — тобто виданнями поділилися за принципом «На тобі, небоже, що мені не гоже!»
Вирішив особисто підтримати корисну справу і приніс 5 художніх книг. Та ще й намовляв друзів робити так само. Через місяць зазирнув до шафки — полиці були порожніми. Висновки напрошуються невеселі: книги просто забирають. Впливає, мабуть, те, що розміщена споруда на вулиці та без нагляду. Декілька днів тому з’явилась новина, що схожу поличку відкрили в міському Центрі надання адміністративних послуг. Вибір доступних там для обміну видань наразі приємно дивує. Хочеться вірити, що ініціатива буде розвиватися і книги мандруватимуть домівками. Головне — аби ними не забували ділитися.
«І говорить гроза з грозою...»
18 липня вшановується пам’ять преподобного Афанасія Афонського. У народі цього дня відзначали свято місяця. На Афанасія місяць продовжує грати, що передбачає хороший урожай. Наші пращури слідкували за хмарами: якщо небом пливуть жовті, ніби мед, – на дощ. З цього приводу говорили: «З гнилого кута (південного заходу) нагнало хмари – буде дощ»
За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Алли Адамської, 18-го липня – хмарно з проясненням, короткочасний дощ, місцями зливи, вдень гроза, подекуди слабкий град. Вітер північно–західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 12–17, вдень – 20–25 градусів тепла. 19-го – хмарно з проясненням, короткочасний дощ, місцями гроза. Вітер північно-західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 12–17, вдень – 22–27 градусів із позначкою «плюс». За багаторічними спостереженнями, найтепліше 18 липня було 2007 року — плюс 35, найхолодніше — 1989-го — 7 градусів тепла. Температура води в річці Стир – 22, озері Світязь — 19 градусів.
У Рівному протягом усього дня небо буде вкрите хмарами. Вранці очікується сильний дощ, вдень і ввечері – дощ із грозою. Температура повітря – 17–23, 19-го – 19–26 градусів тепла.
Ведуча рубрики Людмила ВЛАСЮК.
Тел. 72–06–66.
