У поліському селі Завітне будують «портал» у позаземні світи (фото, відео)

Коли дізнався, що у селі Завітному Ківерцівського району будують астрономічну обсерваторію, відразу пригадав знаменитий афоризм німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804): «Дві речі наповнюють душу захопленням і благоговінням, як тільки я про них розмірковую: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені». Дуже влучний вислів. Думаю, чимало наших читачів ставили собі запитання, особливо у дитинстві: а що там, у Всесвіті, відбувається? Ще й хотіли побачити. Можливо, скоро волиняни зможуть спостерігати за зоряним небом, якщо вдасться завершити розпочату нашим земляком Олександром Дейною, нині покійним, справу. Тепер його ідею втілює в життя ківерчанин Олександр Новосад

«Коли небо було чистим, то вечорами дивилися на Місяць і зорі»

На тихій вулиці у Завітному у дворі поряд зі стареньким будинком височіє незвична металева конструкція з дерев’яними східцями. Назустріч нам виходить Олександр Новосад. Побачивши наше здивування, він починає пояснювати, як у маленькому селі з’явився такий оригінальний об’єкт.

Загадкова споруда нагадує НЛО на старті.

— Усе розпочалося з мого випадкового знайомства з Олександром Андрійовичем Дейною. Колись я купив в нього машину. Я з Ківерець, а він — ​уродженець Завітного, але жив і працював у Києві, — ​розповідає пан Олександр, коли ми зайшли на подвір’я. — ​З тих пір почали спілкуватися, а з часом стали друзями. Якось він поділився своєю мрією — ​облаштувати для школярів та громади справжню астрономічну обсерваторію. Для цього потрібно мати телескоп та приміщення з оглядовою баштою. Я знав, що земляк конструює унікальні оптичні прилади, і відразу зголосився йому допомогти.

Якісна оптика легкою не буває.

Олександр Новосад разом із Віктором Лавровим встановлюють прилад на штатив.

Вони спершу зробили макет майбутньої споруди, а тоді взялися до справи. Раділи, як діти, коли на очах виростала обсерваторія. Її основа — ​центральний стовп, закопаний у землю на 3 метри, а висота металевого каркасу з поворотним куполом угорі майже 8 метрів. Відразу знайшлися добровільні помічники. Найперший — ​сусід Віктор Лавров, котрий також загорівся цією ідеєю й активно сприяв її втіленню.

Техніка для спостережень - готова!

Телескоп може автоматично тримати небесний об'єкт «під прицілом».

Під час нашої розмови у двір на ровері заїхав хлопчина.

— Майбутній астроном Роман Прус, — ​представив його господар. — ​Я приварював арматуру, а Рома мені допомагав.

— Як розпочиналося будівництво, тоді навіть не знав, що означає саме слово «обсерваторія», — ​зізнається 14–річний школяр. — ​А Олександр Андрійович нам дуже цікаво розповідав про Всесвіт, далекі планети. Коли небо було чистим, то вечорами дивилися на Місяць і на зорі. Зі мною були й інші хлопці з Завітного: Максим Поліщук, Сергій Демчук, Степан Ліпа.

«Заповіт Андрійовича — ​всі «космічні» прилади подарувати школярам та місцевій громаді»

Пан Новосад запрошує в хату й показує прилади, виготовлені астрономом–аматором Олександром Дейною. Їхні розміри просто вражають. Щось подібне доводилося бачити лише в музеї космонавтики в Житомирі. Разом із Віктором Лавровим при нас один із великих телескопів встановлюють на штатив. Господар пояснює, що оптичні прилади є різні — ​для ближнього й дальнього космосу. За його словами, наш земляк був членом наукового товариства «Астрополіс», а телескопи — ​це його хобі. Він ними займався все життя.

Головна оптична деталь - дзеркало.

— Тільки подивіться, які потужні апарати, — ​Олександр Новосад демонструє ще один. — ​Він же міг їх продати, й були солідні покупці, які пропонували великі гроші. Але заповіт Андрійовича — ​все подарувати школярам та місцевій громаді. Він часто згадував своє дитинство, коли мріяв про астрономію, а тоді допитливий сільський хлопчина не мав можливості навіть побачити десь справжній телескоп.

 Він часто згадував своє дитинство, коли мріяв про астрономію, а тоді допитливий сільський хлопчина не мав можливості навіть побачити десь справжній телескоп. 

На кожному телескопі прізвище творця - Олександра Дейни.

Цього літа пожвавилася робота з облаштування обсерваторії. За словами Олександра Новосада, зголосився допомогти директор Ківерцівського держлісгоспу Віталій Каращук, який пообіцяв деревину на підлогу. Там потрібно покласти дубову дошку–сороковку, щоб була міцна основа, адже телескопи досить важкі. Для завершення потрібні матеріали — ​метрів 20 арматури та штампований металевий лист, аби обтягнути купол.

Візир, який допомагає знаходити об'єкт для спостереження.

Обсерваторія стане родзинкою Ківерцівського району. У перспективі навіть можна зробити пішохідний чи велосипедний туристичний маршрут. Спочатку покупатися в селі Озері, за кілька кілометрів, у Човниці відвідати музей нашого геніального математика Михайла Кравчука. Заночувати в сусідньому Завітному, щоб увечері в астрономічній обсерваторії помилуватися зоряним небом. А наступного дня завітати у Тростянець, де є старовинний храм із чудотворною іконою.

У найменший телескоп можна побачити ліс аж під Тростянцем.

Олександр Дейна ще встиг видати підсумкову роботу, своєрідний посібник для любителів зоряного неба «Захоплення завдовжки в життя», в якому розповів про свій шлях в астрономію та про особливості виготовлення різних моделей телескопів.

Потужна оптика допоможе роздивитися, чи є життя на Марсі.

Сучасним апаратом можна фотографувати навіть сонячне затемнення.

— Андрійович помер 3 серпня 2015 року. Літо провів у Завітному, але перед смертю попросив відвезти його в Київ, а похоронили, як він і хотів, у селі, де могили батьків. На своєму надгробку Олександр Андрійович попросив вибити портрет саме з цього знімка, — ​пан Олександр показує фото.

Юний астроном та помічник Роман Прус.

Думаю, що найкращим пам’ятником для вченого, який не забув про свою малу батьківщину, буде астрономічна обсерваторія. Тільки потрібна хоча б мінімальна підтримка небайдужих людей, аби виконати заповіт Олександра Дейни. Залишилося не так багато, щоб дати шанс усім охочим зазирнути в зоряне небо.